«Юна особа побажала служити разом

Учора українські віськкомати розпочали весняне полювання на призовників. Нові тенденції сезону- 2007: військові медики посилили вимоги до здоров’я молодих людей. Тепер перш ніж потрапити до військкомату доведеться оббігати усі медичні інстації, аби зібрати заключення лікарів про стан здоров’я. Також в армії термін служби скорочено до року, а фізичну підготовку тепер треба проходити у повному обсязі.
Про гарячу пору для призовників, розповів Валерій Бевзюк, полковник, військовий комісар Шевченківського району.

 
– Нинішні призовники, м’яко кажучи, не рвуться в армію. Чи всі з’явилися за розпорядженням?
– Я б так не сказав. Усі сто чоловік готові йти до армії. Приблизно 2,5 тисячі призовників отримали відстрочку з різних причин: навчання у вищому закладі освіти, важка хвороба когось із родичів. Заочники мають відслужити всього дев’ять місяців. Більшість юнаків успішно поєднують навчання із службою. Дуже приємно, що приходять і 25-річні новобранці. Зазвичай вони вже мають диплом спеціаліста й хочуть віддати належне Батьківщині. Деякі зізнаються, що прагнуть стати справжніми чоловіками. Правда, швидко жалкують про свій вчинок.
– Сумнозвісна «дідовщина» ще душить солдат?
– Останнім часом стрімкими темпами скорочується чисельність Збройних сил України, отже і солдатів, і сержантів строкової служби. Цей процес супроводжується і зменшенням зареєстрованих фактів позастатутних відносин між військовослужбовцями цієї категорії. Але до остаточного знищення «дідовщини» ще далеко. Про те, що вона живуча, свідчить і існування дисциплінарного батальйону. Більшість засуджених – це ті строковики, які скоїли злочини проти своїх товаришів по військовій службі. Позаминулого року порушено 125 кримінальних справ. Збільшилася кількість самогубств солдатів. І все через жорстоке поводження «дідів» із «духами».
– Скільки коштує утримувати одного солдата?
– Армія – дороге задоволення. Зараз для держави це нагальна проблема. Для кожного солдата потрібно виділити приблизно дві тисячі гривень. Дуже часто юнакам із власних кишень доводиться оплачувати своє перебування в армії. Наприклад, купувати за власні кошти шинелі та кирзові чоботи. Пам’ятаєте, Наполеон говорив: «Якщо держава не подбає про армію, то армія подбає про іншу державу». Думаю, це скоро справдиться.  Шокує той факт, що деякі юнаки емігрують до Польщі, аби там відслужити. Зазвичай, залишаються.    
– Багато продовжує далі служити в армії?
– Знаєте, найдивовижніше, що 20 відсотків залишаються в армії. Як показує практика, майже всі згодом очолюють керівні посади. Найбільше рвуться працювати у правоохоронних органах та у Службі безпеки. Хлопці надивляться фільмів про ментів і вважають, що це геройська праця. Насправді, не все так добре, як здається. Призовники ж сплять і бачать себе у десантних військах. Але ж і в інших потрібні бійці. Дуже жорсткий  відбір до президентського полку.
– Дівчат до армії берете?
– Таких завзятих, як ви, – запросто. Був такий випадок, коли юна особа побажала служити разом із своїм коханим. Насилу переконали, що краще вдома чекати свого хлопця та пекти йому пироги.