Гроші на різки
До школи – без тестівУ київських школах розпочали прийом заяв від батьків, діти яких восени мають йти у перший клас. Утім, жодних таких тестів або іспитів для дітей, які йдуть до перших класів загальноосвітніх шкіл Києва, як було останні п’ять років, не буде, – запевняє перший заступник начальника Головного управління освіти і науки КМДА Ганна Руденко. – Перевірку знань з математики, читання чи письма у майбутніх першокласників заборонено наказом Головного управління освіти й науки КМДА від 11 лютого 2005 року. Діти мають пройти лише психолого-педагогічну співбесіду – суто пізнавальну, на якій фахівці перевірять, чи готові вони до роботи в колективі. Тести ж на знання дозволено проводити з п’ятого класу.
Виняток у цій системі – спеціалізовані школи, де з першого класу поглиблено вивчають певні предмети. Там, за словами Ганни Руденко, фахівці мають право перевірити здібності майбутніх учнів. Приміром, якщо це школа з поглибленим вивченням мов, то дитину перевіряють на фонематичний слух.
Що ж до приватних шкіл, ліцеїв чи гімназій, то в них існує своя система набору учнів. Як каже пані Руденко, управління не втручається в їх навчальний процес.
Іншим, не менш цікавим для батьків, питанням є фінансова сторона походу до школи.
Кореспондент «Вечірки» вирішила з’ясувати, скільки коштує нині у Києві бути мамою першокласника.
Фарба як валюта
Схема така: спочатку дитина проходить співбесіду, де психолог з’ясовує, наскільки вона готова до навчання у школі. Звичайно, коли ви вперше з’явитесь на порозі школи, від вас ніхто не буде вимагати хабара. Але після співбесіди безпосередньо з дитиною – можуть натякнути на те, що вона трішки не дотягує до потрібного рівня, або просто замала, навіть якщо це не так. У цьому випадку батькам, яким не хочеться втрачати для дитини цілий рік, доведеться вирішувати це питання або з головою приймальної комісії (найчастіше ним виступає психолог), або безпосередньо з директором. За свідченням кількох мам, які побажали не називатися, така домовленість вилилася для них в «конверт» вартістю від ста до кількасот доларів залежно від престижу шкільного закладу. Заступник голови асоціації керівників шкіл міста Києва Юрій Шукевич прокоментував цю ситуацію так: «Таке явище, як хабарництво в школах та інших навчальних закладах, дуже важко проконтролювати, а тим більше повністю його викоренити».
Якщо ж повернутися до нашого експрес-розслідування, то в одній школі кореспонденту «Вечірки» ще до проходження дитиною співбесіди чітко назвали суму в 300 гривень. В іншій – повідомили, що візьмуть фарбою чи іншими матеріалами: «Ми принципово не беремо грішми, щоб не казали потім, що вони йдуть мені в кишеню. Якщо ж ви принесете 20 літрів фарби – зрозуміло, що це для ремонту», – запевняла директорка однієї зі шкіл. Крім цього, будь-яка школа практикує щомісячні внески в «Фонд класу», які коливаються від 20 до 300 гривень на місяць. В останньому випадку директори запевняють, що ці гроші йдуть на додаткову доплату вчителям, адже державного забезпечення, як завжди, не вистачає. Не варто також забувати, що на плечах батьків відповідальність за придбання підручників, канцелярських виробів та шкільної форми. «Підручників катастрофічно не вистачає і школа може забезпечити тільки старими книгами. В одній київській державній гімназії батьки за півроку віднесли до школи більше тисячі гривень тільки на всілякі «побори».
Як стверджує Юрій Шукевич, кожна школа має врівноважити свій контингент учнів і фінансовий стан їхніх батьків. Ті, що не можуть платити, переходять у менш престижні школи. І це, за його словами, абсолютно нормально, адже для дітей краще, коли вони з одної «платоспроможної категорії».
Як і будь у чому – ніщо не буває більш примусове, ніж щось добровільне. І якщо вас запевняють, що всі внески виключно благодійні, то ви маєте бути впевнені, що зможете їх сплатити, принаймні, щоб не накликати на голову дитини зневагу з боку однокласників та вчителів.