Монахи і артос

У Києво-Печерській лаврі випечуть до Великодня близько тисячі пасок і сотню просфор

Монастирська братія також готується відзначити Воскресіння Господнє святковою трапезою. Отож уже тепер на кухні кипить робота зранку до вечора, бо ж треба встигнути одних пасок напекти близько тисячі. З благословення архієпископа Вишгородського, намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Павла кореспондентам «Вечірки» вдалося побувати саме тут. Нашим гідом погодився бути ігумен, помічник благочинного Києво-Печерської лаври Пантелеймон.
– Ви трішки запізнилися, бо паски недавно вийняли з печі, але не переймайтеся, – намагався втішити нас. – Якраз готуються випікати артос, тісто вже підходить у формах. Артос у перекладі з грецької – квасний хліб, який випікають якраз напередодні Великодня. Його ще називають цілісною просфорою.
На сороковий день Ісус Христос вознісся на небеса. Його учні та послідовники знаходили втіху в молитвах, у яких згадували Тайну Вечерю. А коли збиралися на спільну молитву, то, готуючи трапезу для цього, перше місце за столом залишали незримо присутньому Учителю і клали на це місце хліб. Відтоді артос вважають основним пасхальним, доброзавітним хлібом.
Для приготування такого хліба потрібні лише борошно, сіль, вода та дріжджі. Випікання артоса – це послух ієромонаха Никодима, без благословення якого навіть печі не розтоплюють. У ній з одного замісу вміщується 26 таких хлібин. Перед тим, як покласти тісто у циліндричні форми, їх розігрівають у печі до температури 100°С, а потім змащують воском, щоб на стінках утворилася плівка і тісто не приставало до них і не пригоряло. Коли воно трохи підійде, зверху артоса ставлять печать, на якій зображено хрест, але лишень із терновим вінком і без розп’яття. Це символізує перемогу Ісуса Христа над смерттю. Тісто має ще раз підійти і тоді його ставлять у піч, яку палять сосновими дровами.
– Освячують артос особливою молитвою, окроплюють свяченою водою і ставлять перед Царськими вратами,– пояснює ігумен Пантелеймон. – І стоїть він так у храмі упродовж Світлої седмиці, а у суботу читається молитва на роздріблення цього хліба. У кінці літургії його роздають усім прихожанам. Цей хліб має такі ж цілющі властивості, як і йорданська вода. Його можна зберігати цілий рік.
А що стосується пасок, то ними розговлятиметься монастирська братія на Великдень.
До свята вони випечуть тисячу пасок.