Омолодись березовим вином

Природа навколо нас оживає, а ми почуваємося стомленими, безсилими і сонними. Однак у деревах вже вирує енергія, котра допоможе й людині ожити та прокинутися від зимової сплячки.   Як підживити себе цією енергією, радить кандидат біологічних наук Любов Дудченко.

 Передусім не пропустіть сезон березового та кленового соку, який уже розпочинається. Березовий сік – це чудовий тонізуючий напій, що поліпшує загальне самопочуття, робить людину бадьорою, наповнює силами. А ще – це ефективний засіб у разі набряків, захворювань нирок і сечового міхура, сечокам’яної хвороби. Він чинить сечогінну та протизапальну дію. Березовий сік використовували у лікуванні анемії, фурункульозу, подагри, артриту, ревматизму, трофічних виразок, туберкульозу. У разі вугрів і пігментних плям на обличчі ним умивалися, а на екземи та лишаї робили з нього примочки.
Зазвичай лікувально-оздоровчий курс березовим соком триває місяць. У цей період його потрібно випивати по 3 склянки на день. А у разі лікування екземи та лишаю дозу можна збільшити. Щоб заготувати березовий сік про запас, його розливають у пляшки (в кожну можна додати по 2 ч. л. цукру) і зберігають у погребі чи холодильнику.
В Україні також добувають сік із клена гостролистого і лжеплатанового, або явора. Кленовий сік багатий на вуглеводи, органічні кислоти (яблучну і лимонну), а також вітамін С. Тому його використовують як загальнозміцнюючий та протигіповітамінозний напій, а ще – як сечогінний засіб.
З березового соку можна приготувати квас. Для цього сік потрібно підігріти до температури 30-35°С, додати дріжджі (15 г на 1 л соку), посудину щільно закупорити і поставити в темне холодне місце. Через 2-3 дні квас буде готовий. Він дуже смачний і корисний, зберігається протягом 3-х місяців.
У давнину з березового соку готували вино. В одному відрі соку розчиняли 200 г цукру й уварювали його на малому вогні на 1/3, збираючи піну. Потім сік фільтрували через густе сито чи полотно і додавали нарізаний шматочками лимон. Потім до охолодженого соку (30-35оС) додавали 1 ложку дріжджів. Коли з’являлася піна, її знімали, а сік розливали в пляшки, закупорювали, ставили в холодне темне місце. Через 2-3 місяці вино готове до вживання.