Рак боїться стручка із Риму

Квасоля була поширеним харчовим продуктом ще в античних країнах, де її застосовували і в медицині. Здавна широко використовують квасолю в українській кухні для приготування борщів, вінегретів, приправ до м’ясних страв тощо.

Її білкові речовини за хімічним складом та біологічною цінністю подібні до білків тваринного походження. Багата вона незамінними амінокислотами, дуже важливими для організму.  До того ж, це справжня комора мінеральних сполук. Серед них – калій, фосфор, цинк, залізо, мідь, нікель, кобальт, кремній. За вмістом міді й цинку квасоля переважає більшість овочів (цинк, як відомо, бере участь у синтезі деяких ферментів, інсуліну та гормонів). Ось чому квасолі відводиться значне місце в дієтичному харчуванні. З’їдаючи по 50 г квасолі щоденно, можна наполовину знизити ризик виникнення раку молочної залози. Фолієва кислота, що є в овочі, захищає від раку легень і від раку внутрішніх жіночих органів.
У разі цукрового діабету рекомендують збір: 3 ст. л. суміші стручків квасолі, листя чорниці та подрібненої вівсяної соломи (кожного компонента по 2 частини), взятих на 1 частину лляного насіння, кип’ятять 20 хв. у 3 склянках води. Вживають відвар по 3 ст. л. тричі на день.
Відваром стручків квасолі з листям чорниці (порівну) в народній медицині лікують хронічний панкреатит. Доведено, що настій лушпиння  також має антибіотичні властивості, оскільки в ньому міститься речовина протимікробного характеру.
У Стародавньому Римі квасолю цінували не тільки як продукт харчування – з неї готували борошно для поширеного на той час косметичного засобу, який заміняв римлянам пудру, протягом кількох століть це борошно входило до складу відбілювальних засобів для шкіри обличчя.