Театр і вино

Учора в Українському домі відбулася прем’єра вистави-дегустації «Трактирниця» Карло Гольдоні.
Історія цього спектаклю в Київському театрі на Подолі розпочалася 1984 року. Головну роль у ньому протягом багатьох років виконувала дружина режисера Віталія Малахова. Потім вона захворіла, і з основного репертуару виставу зняли. Пізніше вирішили її відновити, але час перетворив декорації та костюми на мотлох. Тому пан Малахов розпочав пошуки спонсорів. Таку підтримку було знайдено у вітчизняного виробника марочних вин.
– Дуже доречно, що нашим спонсором стала саме торгова марка вин, адже в «Трактирниці» дуже багато цього хмільного напою, – розповідає режисер. – Ймовірно, Карло Гольдоні писав твір для реклами якогось бургундського вина.
– За сюжетом, уся дія вистави розгортається в готелі біля моря, що для нашої торгової марки дуже символічно, адже вона родом із Севастополя, – розповідає бренд-менеджер компанії Василь Вовчук. – А щоб глядач дивлячись на героїв п’єси, які весь час смакують вино, не відчував себе обділеним, ми вирішили провести дегустацію до початку спектаклю, під час антракту та після вистави.
Головну роль в спектаклі «Трактирниця» грає донька режисера Даша Малахова.
– Я прийняла в спадок від своєї мами не тільки роль, але й партнерів по сцені, – сказала вона.
Протягом вистави-дегустації та й потім цікавило лише одне: яке вино полюбляє сам режисер. Протягом двох з половиною годин Віталій Малахов мужньо відбивався від набридливих представників ЗМІ. Але під час третьої дегустації  усе  ж  таки  зізнався:
– Якщо чесно, то я полюбляю напої, міцніші за вино.