Київський Нептун

директор ДКП “Плесо” Микола Щепець впевнений в тому, що очікувати високої води під час весняної повені цього року не доводиться.

– Які території, на вашу думку, у столиці може підтопити цієї весни?
– Передусім, правобережну частину від Телички і нижче за течією Дніпра. Лівоборежну частину – від гирла Десни до меж міста практично всю може бути підтоплено і навіть затоплено. Ризикованими зонами можна назвати вулицю Квітки-Основ’яненка в Голосіївському районі, річку Нивка в селищі Жуляни, річку Дарничанка на Позняках, особливо її північну частину в районі вулиці Тепловозної. Але це теоретично, оскільки системи відводу води здатні впоратися з будь-якою повінню.
Якщо оцінювати стан снігового покриву в Україні, Білорусі та Росії, то очікувати високої води під час весняної повені цього року не доводиться.  Хоча в разі швидкого інтенсивного танення  снігу в басейнах Прип’яті, Десни і Дніпра певне підняття води біля Києва відбудеться. Повінь стримує ще й той факт, що земля промерзла на глибину не більш ніж 10 сантиметрів. Тож, на мою думку, водопілля буде меншим, ніж торік. Його тривалість залежатиме від тривалості весни, але виходячи з того, що Великдень цього року ранній,  водопілля відбудеться у більш ранні терміни.

ДОВІДКА “ВК”

Найбільші повені, які фіксували в Києві

За останнє сторіччя було три великі повені. Найруйнівнішою була повінь 1931 року, коли затопило Поділ. Люди навіть пересувалися на човнах.  Тоді рівень води становив 8 метрів над умовним нулем.
Наступна повінь, 1970 року, була потужнішою, але наявність Київського водосховища згладила її пік – за рахунок вчасного спуску води з нього і накопичення талих вод вдалося уникнути затоплення столиці.
1979 року водопілля теж було великим, і з цього часу подібного явища вже не було.