Казус із Ґран-прі

Це – подія номер один для тих, хто не розучився читати.
В Українському домі – свято книжки. Вперше воно відбувається не лише для видавців, експертів та їхніх друзів, а для всіх охочих киян. Уперше також заключна акція “Книжка року” – нагородження лавреатів – розпочалася з книжкового базару. Стенди 12 видавництв пропонували асортимент із різних галузей знань. Екзотичний гурт “Даха Браха” виводив свої співи, дивовижні міми із родимками у вигляді книжок снували залою. А ще ж – аукціон та книжкова лотерея...
Сама урочиста церемонія вже не вперше відбувається тут. Яскрава сценографія, так само яскраві ведучі – Костянтин Родик, головний редактор журналу “Книжник-review”, та Леся Сакада-Островська, ведуча культурологічних програм каналу “1+1”, – попередили: наступного року вхід тільки у смокінгах та вечірніх сукнях. Це ж чого? Тому що свято книжки – подія набагато значніша, ніж відкриття нового казино.
Уже увосьме зусилля організаторів спрямовані на підняття престижу української книжки. Спочатку спеціалізований журнал укладає широкі списки, які узгоджує з фахівцями-експертами. Наприкінці року всі книжки збирають і завозять до приміщення факультету філософії Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. І вже там протягом тижня експерти в кожній із семи номінацій та кількох підномінацій відбирають найкращі видання.
Отже, цього разу в номінаціях “Обрії”, “Хрестоматія”, “Красне письменство”, “Софія”, “Минувшина”, “Дитяче свято”, “Візитівка” переможцями стали 19 книжок. Серед них: Сергій Жадан “Капітал” (Харків: “Фоліо”), Лідія Артюх “Традиційна українська кухня в народному календарі” (К.:”Балтія-Друк”), Зінаїда Васіна “Український літопис вбрання”, Т. 2 (К.: “Либідь”), Л. Плющ “Його таємниця, або “Прекрасна ложа” Хвильового” (К.: “Факт”), Зірка Мензатюк “Казочки-куцохвостики” (Львів: “Видавництво Старого Лева”), В. Верстюк, О. Дзюба, В. Репринцев “Україна. Від найдавніших часів до сьогодення”: Хронологічний довідник (К.: “Наукова думка”) тощо.
Кращими книжковими проектами визнано серію “Висока полиця” (видавництво “Факт”) та “Світові бестселери – українською” (Харків: “Клуб сімейного дозвілля”).
Та ще такий казус: Ґран-прі цього разу не отримав ніхто. Видання, що дісталися до фінішної прямої з  найбільшою кількістю голосів, набрали їх порівну – по 16. Це: І. Дзюба “З криниці літ” (К.: BD “Києво-Могилянська Академія”), М. Попович “Червоне століття” (К.: “АртЕк”), Р. Радишевський, В. Свербигуз “Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко” (К.: “Просвіта”).
Звичайно лавреатами рейтингу стають здебільшого книжки, що вийшли у Києві та Львові. Однак нині дуже активний Харків. Особливо приємно, що там збільшилося число видань саме україномовної книжки. А дослідження, проведене на наших теренах у вересні голландською соціологічною компанією на замовлення фонду “Відродження”, вперше виявило, що дитяча україномовна книжка випередила російськомовну, охопивши понад половину ринку.
Отож, варто працювати на майбутнє. І потрібно читати, щоб не розучитися думати.