“Укртелефільм”: кіна не буде?

Рейдерська тема дуже актуальна в Україні. Чому б не зняти про це фільм? Режисерам, як кажуть, не треба далеко ходити.
Кіностудія імені Олександра Довженка і студія телевізійних фільмів “Укртелефільм” нині теж потерпають від  такої біди. Сюжет, так би мовити, розгортається в їх стінах. Невигаданий, документальний.
Учора “Вечірка” написала про спробу захоплення спритними ділками території довженківської студії. Як виявляється, не солодше життя і в колег довженківців з “Укртелефільму”.
З 1998 року, як розповів заступник гендиректора студії Руслан Смаков, держбюджет не фінансує “Укртелефільму”. Може, це й на краще. Ставши повністю госпрозрахунковим, підприємство самостійно вибралося з фінансово-господарської скрути. Веде реконструкцію павільйонів, впорядкувало територію. Торік, приміром, дохід студії склав 4,4 мільйона гривень, що на 36 відсотків більше, ніж було заплановано. А прибуток перевиконано на 42 відсотки. Це за рахунок лише профільної діяльності. Крім того, залучивши інвестора, студія виступила замовником будівництва офісно-житлового комплексу, двадцять поверхів якого вже зведено. На цьому проекті планує заробити 50 мільйонів гривень, аби, за словами заступника гендиректора Віктора Аніщенка, спорудити два знімальних павільйони, надбудувати два поверхи в адмінбудинку, завершити ремонт в наявних кінопавільйонах, підняти зарплатню тощо.
Словом – підприємство, як кажуть його очільники, з непоганою перспективою. Не рахуючи того, що нині територію і майно студії оцінюють щонайменше у 20 мільйонів доларів. Зрозумівши, що студія здатна триматися на плаву в ринковому морі, її адміністрація забажала остаточно вийти з підпорядкування Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Відповідну концепцію 25 січня надіслали на розгляд Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України. Якщо коротко, то її зміст – це клопотання про реорганізацію “Укртелефільму” в Національну студію фільмів для дітей та юнацтва. А 27 січня колектив звернувся до голови Держкомтелерадіо України з претензією  на суму 3,1 мільйона гривень. Це вартість 20 фільмів і 61 телепередачі, що їх у 2000 – 2006 роках виготовила студія, але які досі не профінансовано Держкомтелерадіо. У списку боргів навіть дуже відомі стрічки “Прощання з Каїром”, “Роксолана – володарка імперії”, “Монолог гетьмана”…
Наївні кіношники! Їхня концепція, схоже, – спосіб порятунку. А претензії – обґрунтування до бажання свободи. Бо ще в жовтні вони розгледіли загрозу для свого підприємства. Коли до них завітала делегація з Держкомтелерадіо і, за словами Аніщенка, поцікавилася їхнім ставленням щодо переселення на Сирець. Згодом прибули ревізори КРУ, які не виявили фінансових порушень, а деякі господарські негаразди, як сказано в акті ГоловКРУ від 20 листопада 2006 року, “в ході ревізії повністю усунуто”. Після цього, за словами Аніщенка, “Укртелефільму” дали можливість спокійно попрацювати, але тільки місяць. Бо наступного ж дня після звернення до Нацради з питань культури й духовності з концепцією реорганізації студії, реорганізація “нагрянула”. З протилежного, так би мовити, боку. 26 січня наказом Держкомтелерадіо Українську студію телевізійних фільмів “Укртелефільм” реорганізовано в Державне спеціалізоване підприємство – ДСП “Укртелефільм”.
Шляхом злиття, як кажуть в “Укртелефільмі”, зі збитковим заводом – ДКТБ “Фотон”, що розробляє… освітлювальні прилади.
– Який стосунок ми маємо до освітлювальних приладів? – каже Аніщенко. – Краще було б  з  молокозаводом нас об’єднати, він по-сусідству. А “Фотон” аж на Куренівці, на іншому березі Дніпра. Якщо логіка в тому, що “Укртелефільм” має витягти з банкрутства завод, то чи логічно  жертвувати мистецтвом заради освітлювальних приладів? Це те саме, що на змаганні з бігу спортсмену в руки всунути гирі.
Та  найцікавіше, що є в цьому наказі: нове ДСП “є правонаступником”, а  “Укртелефільм” чекає  “наступне вивільнення”.
Гендиректор студії, відомий кінорежисер, лауреат Шевченківської премії Олег Бійма перебував в цей час фактично в хірурга на столі. А тому, як сказано у скарзі колективу студії до Генпрокурора України О.Медведька, делегація з трьох посадовців 26 січня “неодноразово з’являлася додому” до 84-літньої матері Бійми О.І., вдови Героя Радянського Союзу, танк якого першим ввірвався до Берліна, …“з метою ознайомити її з наказом  Держкомтелерадіо”. “Після цих візитів, – йдеться далі в скарзі, – вона змушена була викликати швидку допомогу”. Колектив “Укртелефільму” відмовився виконувати наказ Держкомтелерадіо і звернувся до суду.
Олега Бійму 30 січня знімають з посади “за грубе порушення законодавства та умов контракту”. Хоч з  підставами такого твердження, як запевнили кореспондентів “Вечірнього Києва” в.о. гендиректора студії Іван Артеменко та його заступники Віктор Аніщенко і Руслан Смаков, ніхто не ознайомив адміністрацію студії. Як і про факти “суттєвих недоліків”, про що йдеться у першому наказі від 27 січня. Вони впевнені, що таких  “недоліків” і “грубих порушень” просто не існує. Окрім зламаних дверей кабінету гендиректора. Їх, як каже Аніщенко, один із заступників голови Держкомтелерадіо різав “болгаркою”, а інший – допомагав “болгарці” ломом.
Нині двері кабінету Бійми опечатано. Що за ними робили гості – невідомо. Але печатки, каже Аніщенко, не забрали. “Вони якось прийшли до Бійми в лікарню нібито провідати, цікавилися здоров’ям, тим-сим… Ми думали, вони – з миром. А вони наприкінець запитують: чи не підкажете, а де печатка?..” – розповідає Віктор Аніщенко.
На прохідній  7 лютого о восьмій ранку з’явилися представники  приватної  охоронної фірми “Алекс”. Вахтерці пояснили, що… хочуть її змінити. Жінка зачинила вхід і покликала допомогу. Крім колективу студії прибули також представник Секретаріату Президента Андрій Масальський, начальник главку КМДА  Сергій Березенко та міліцейський наряд. Непрошені охоронці втекли. Досі не верталися.
“Укртелефільм” звернувся до Віктора Ющенка, Генпрокуратури і прокуратури Києва, столичного УБОЗу, суду. За студію заступилися ряд народних депутатів, а Геннадій Удовенко навіть попросив допомоги у віце-прем’єра Дмитра Табачника.  Колектив студії, яка за шість останніх років зняла 255 фільмів і телепередач, вимагає об’єктивних перевірок, контролю за збереженням майна студії, її майже тригектарної території, а також недопущення заволодіння інвестиційним будівельним проектом сторонніми людьми. Бо, на думку адміністрації студії, причина  конфлікту якраз в останньому. Саме заради цього, переконані тут, нищать фірму, що подарувала глядачам  “Роксолану”, “Посмішку звіра”, “Запороги”, “Останній доказ королів” та сотні інших фільмів. Багатолітнього керівника студії – майстра серіалів “Пастка”, “Злочин з багатьма невідомими”, “Острів Любові”, “Гріх” (їх теж, до речі, знято на “Укртелефільмі”) – Олега Бійму – чиновницький наказ вже підкосив. Режисер і досі на лікарняному ліжку.