Природа і фантазія

У Київському будинку природи відкрилася незвичайна виставка «Природа і фантазія», на якій представлено роботи трьох майстринь – Зінаїди Ковальової, Олени та Кароліни Журавських, які замість фарб використовують риб’ячі та плодові кісточки, а замість пензлів – зубочистку і пінцет.

Зінаїда Ковальо-ва давно на пенсії. Уперше подивилася на плодову кісточку як на матеріал для художніх виробів понад двадцять років тому. Це тоді, коли її онуки були ще маленькими і часто гостювали у бабусі. Щоб не пустували, пані Зінаїда робила з ними аплікації із різних кісточок та насіння. Свої роботи діти  дарували своїм батькам на різні свята. Онуки давно вже виросли, а Зінаїда Ковальова досі удосконалює власну техніку виконання незвичайних картин. За багато років практики вона помітила, що за різної термічної обробки плодові кісточки можуть набувати різного забаравлення – від жовтуватого до шоколадного. Навчилася й одбирати садовину потрібного розміру, аби кісточки мали ідеальну форму. А ще – випилювати мініатюрні листочки та пелюстки для своїх чудернацьких квітів.
– Найкращим фоном є замша, – розповідає майстриня. – Взагалі треба намагатися використовувати тільки природні матеріали – шкіру, замшу, дерево, аби робота була гармонійною. А ось інструменти у мене зовсім звичайні: зубочистка та пінцет.
Загалом на виготовлення однієї роботи іде від тижня до двох місяців. Для створення, приміром, картини розміром 10 на 15 сантиметрів пані Зінаїді потрібно обробити 150 кісточок черешні.
Неймовірно розкішний вигляд мають картини Олени та її свекрухи Кароліни Журавської із риб’ячих кісток і луски. Якби я заздалегідь не знала, з якого матеріалу їх  виготовлено, то подумала б, що це не кістка, а дорогий перламутр. Тендітні ромашки із тоненьким павутинням, яке, здається, здмухнув легесенький вітерець – просто ювелірна робота. Матеріал для цього жінки здобувають власноруч. Обидві затяті рибалки. Але цікавим є той факт, що Олена давно вже розлучилася зі своїм чоловіком, а от зі свекрухою ніяк не може. Їхнім сімейним стосункам не дає розірватися спільне творче захоплення.