Юним талантам потрібна підтримка
Попри негаразди та проблеми, громадяни України, на щастя, не втратили здатності творчо ставитися до будь-якої справи.Та й талантами наша земля не збідніла. Тому, без сумніву, держава має й надалі дбати про інноваційний шлях розвитку. а отже нові ідеї і юних обдаровань, які потребують уваги та підтримки держави і приватного капіталу.
Найталановитіші хлопчики й дівчатка України, і Києва зокрема, згуртувалися у Малу академію наук. Вони таки й справді мають право називатися хоча й юними, але справжніми академіками, бо й теми розробляють та впроваджують не дитячі.
Приміром, одинадцятикласник середньої школи №42 Юрій Панасенко розробив прилад для спостереження за технологічними процесами у небезпечних зонах. Він дозволяє стежити за процесами зсувів у тих місцях, де люди не можуть довго перебувати без ризику для життя, чи й просто підійти туди. На відміну від інших приладів Юрин компактніший, зручніший у користуванні й значно дешевший.
Ровесник хлопця Іван Мартиш із відомого столичного ліцею “Наукова зміна” дослідив проблеми впровадження та перспективи розвитку IP-телефонії в Україні. А робота випускника ліцею №171 Дмитра Іванова, сподіватимемось, невдовзі стане в пригоді кожній українській родині, адже він створив програмний комплекс – домашній податковий інспектор, що допоможе у веденні родинного фінансового обліку. Не менш цікаві розробки юних киян і в галузі екології, філології, валеології та інших галузей знань. Біда лише в тому, що їм, як і їхнім дорослим колегам-науковцям, не вистачає коштів для продовження досліджень, а головне – для впровадження їх у життя, бо державний бюджет не забезпечує всіх потреб і дорослих науковців, що вже казати про юні таланти.
На думку народного депутата України, президента Малої академії наук України Станіслава Довгого, питання ці могли б допомогти вирішити так звані венчурні (від англ. venture – ризик) компанії. Вони максимально сприйнятливі до чужих унікальних ідей, котрі мають відчутний ринковий потенціал. Принаймні про це свідчить досвід країн, що динамічно розвиваються. “Любителі гострих відчуттів” вкладають у такі проекти, на які звичайно не реагують банківські установи, істотні суми, доводять їх до передпродажної готовності і вигідно реалізовують тим, хто має великі гроші, але не збирається ними ризикувати і діє лише напевно.
Саме в такому підході бачаться сьогодні і реальні перспективи інноваційного розвитку України, визнаного настільки ж безальтернативним, наскільки і не використовуваним шляхом нашої економіки. Досить сказати, що за оцінками Мінекономіки та євроінтеграції, ринок венчурного капіталу в Україні становить сьогодні приблизно 400 мільйонів доларів США (потенційний його обсяг за даними деяких компаній сягає 800 мільярдів!) і нараховує не більше десятка зайнятих на ньому компаній, яких явно недостатньо. Цей ринок треба заповнити вітчизняним і іноземним капіталом, роблячи особливу ставку як на сприятливі для нього і рівні умови, так і на ринкову конкуренцію. Україна має непогані шанси залучати венчурні інвестиції у високі технології, вважає Станіслав Довгий. Одним із плюсів є й те, що права на винаходи ефективно захищені законодавством. Венчурні інвестиції – ризикований бізнес, який в разі успіху уже за кілька років дає пайщику щонайменше 60 відсотків прибутку. Нині у світі у венчур інвестовано сотні мільярдів доларів. І Україні варто було б створити для цього належні умови. Адже головна відмінність України від Росії в тому, що її економіка будується не на природних ресурсах, а на промисловості. Тому в нас є стимул для розвитку інновацій. Та й наші юні таланти не раз на міжнародному та всеукраїнському рівнях уже підтвердили свій високий потенціал. А держава має бути найбільше зацікавленою в тому, щоб її молодь максимально розвивалася, отримувала гідну освіту, залишалася працювати в Україні, забезпечуючи її процвітання та прогрес.
Сьогодні ми стоїмо на порозі якісного перелому в ставленні держави до творчої молоді. З ініціативи народного депутата Станіслава Довгого 2005 року відбулася зустріч обдарованих школярів із Президентом України Віктором Ющенком. На найвищому державному рівні підтримана та включена до числа пріоритетних ідея створення єдиної загальнонаціональної системи пошуку, відбору та державної підтримки обдарованої молоді, зокрема, в рамках Малої академії наук України. І тепер 280 школярів, з яких 130 переможці всеукраїнського конкурсу МАНУ, отримують стипендії Президента України. Будуть здійснюватися й інші практичні кроки держави для пошуку, зацікавлення і збереження талантів для науки та суспільства, створення системи заохочення для людей, які зможуть вкласти свої знання і досвід у родючу ниву українських наукових талантів, не залишивши без уваги жодне обдаровання та забезпечивши виключні умови для його самореалізації на благо України і світу, переконаний Станіслав Довгий.