Як справи - Київ

Скульптури з цінниками

Давно минули ті часи, коли хоча б якась згадка про гроші в “храмі мистецтва” була просто непристойною. Але арт-ринок, такий бажаний і потрібний, в Україні досі відсутній. Однією із найперших порушила цю проблему галерея “Мистецький Курінь”, створивши проект “Ціноінституція”. Перша “ластівка” проекту – скульптор Сергій Брилєв, який погодився надати свої роботи для виставки. Аби показати, що на твори мистецтва може бути попит, експозицію було оформлено так, щоб максимально наблизити виставку до...

Софія Ротару подарувала брату... магазин

Довідавшись, що брат-ювіляр будує свій власний магазин, Софія Ротару вирішила, що найкращим подарунком на його п’ятдесятиріччя буде кругленька сумма, повідомив ForUm.На рідну Буковину Софія Михайлівна приїхала напередодні сімейного свята і зупинилася в Чернівцях у будинку однієї зі своїх молодших сестер – Лідії. Із собою артистка привезла сина, невістку, онуків, близьку подругу Оксану і навіть концертного директора Ольгу. Софія Михайлівна обдарувала всіх присутніх: племінникам – іграшки, а...

Марки Ватикану у пошані

Пристойну суму – 4,5 мільйона євро – заробив Ватикан на продажу своїх поштових марок.Після смерті в квітні 2005 року Папи Римського Івана Павла II серед філателістів усього світу зріс попит на останні ватиканські марки з портретами покійного Кароля Войтили. Першу серію марок із зображенням його спадкоємця – Бенедикта XVI – випустили в червні 2005 року. Вона також користується шаленим попитом у колекціонерів. Традиційно найрідкіснішими і найдорожчими вважаються марки з написом “Вакантний Престол”...

Сіла не на той автобус

Жителька Таїланду, випадково сівши не на свій автобус, повернулася додому через 25 років.Жінка розповіла своїм вісьмом дітям, що сіла на автобус, який прямував до столиці країни – Бангкока, а збиралася вирушити до Малайзії. У столиці вона знову сіла не на той автобус, тому що не знала ні англійської, ні тайської, а говорила на діалекті, поширеному серед мусульман півдня Таїланду. Автобус привіз її в місто на кордоні з Бірмою.Там вона поневірялася п’ять років, старцюючи на вулицях. 1987 року її...

Лихословлю, бо лихословлю

Пізно увечері, якщо хочете, 6 лютого ц.р., Він Її, проводжаючи, садить на тролейбус № 26 на Виноградарі. Зворушливо. В усякому разі така галантність трапляється нині нечасто. Оскільки людей на зупинці небагато, мимоволі чую уривки розмови. Коли до моїх вух долітає слово – “крутіший” відповідник евфемізму “блін”, – не маю жодного сумніву, що це мені почулося. Адже не можуть такі солідні, пристойно зодягнені люди… Однак під’їжджає очікуваний тролейбус. Він і Вона прощаються. “Я тобі зателефоную!”...