Леонід Черновецький: “Чекаю пропозицій, а не кулаків”

Київський міський голова Леонід Черновецький, аби помирити депутатів у суперечці на тему “Хто переможець і хто винуватий?”, заявив: “Я приймав рішення і сам нестиму відповідальність”.

Леонід Михайлович подякував депутатам від опозиції за те, що вже “почали цікавитися ситуацією” в житлово-комунальному господарстві.
– Ви голосуйте, а я згодом покритикую тарифи, завищені вами. З точки зору бідних людей, для яких я знижуватиму їх і надалі, – заявив мер за кілька хвилин до рішення Київради. А опозиціонерів попросив “попрацювати ще й для наповнення бюджету”. “Приходьте до мене з пропозиціями. Я вас чекаю – не дочекаюся”, – сказав Леонід Черновецький.
Після голосування мер вийшов до журналістів. За стіл для прес-конференцій уже було всілися “головні переможці” – депутати Верховної Ради Микола Мартиненко (“Наша Україна”) і Анатолій Семинога (БЮТ). Але для мера вони таки звільнили місце.
Леонід Черновецький заявив:
– На жаль, це рішення не дасть можливості повною мірою проводити реформу. Бо моя мета була така: спочатку захистити бідних, потім середній клас і “прищучити” такі організації, як казино та інші. Тобто за рахунок бізнесу зробити комунальну плату чи не нижчу за ту, яка була. Цією ідеєю було пронизано моє розпорядження.
Щоб ви знали: коли я приймав рішення, що візьму на себе відповідальність за підписання документа про тарифи, всі фракції, зокрема й “Наша Україна” в повному складі, БЮТ практично в повному складі, підтримували ту ідею, яка була реалізована у постанові. Але оскільки наші стосунки тоді були м’якшими, вони пропонували мені не поспішати, а ухвалити рішення на сесії.
Згодом виникла ідея, що взагалі тарифів не потрібно.

І зрештою в результаті того, що депутати (вони мені всі друзі, незалежно, хто там як налаштований), почали працювати в комісіях, ми отримали більш-менш зважені тарифи. Головне – почалася робота самих депутатів! І я готовий ще раз і ще раз боротися за те, аби вони працювали в комісіях й давали мені пропозиції. Бо досі пропозицій не було, були лише кулаки. А загалом я задоволений рішенням, з чим вітаю й усіх вас. А далі працюватиму над диференціацією оплати через нові розпорядження.
– Це ваша перемога чи поразка?
– Я не вважаю залу Київради місцем бою. Хоч вона й притягує велику кількість депутатів. Їх сьогодні тут більш ніж у будь-якому іншому представницькому органі. Звісно, коли депутати вовтузять один одного, то це дуже цікаво для тих, хто дивиться збоку. Але Київрада – не місце для цього. Я не вважаю сьогоднішнє рішення ні поразкою, ні перемогою. Рік закликів узагалі  не підвищувати тарифи закінчився узгодженням цифр, які не мають великої різниці, порівняно з тими, про які йшлося досі. Інша річ, що депутати заглибилися в суть самої проблеми. Це вже справжні депутати, вони працюють, для цього їх обирали. Якщо це початок роботи, то це перемога. Якщо на цьому все закінчиться, а буде лише піар, то перемоги не буде.
– Наскільки сьогоднішнє рішення є посильним для міського бюджету?
– Найбільша проблема – це півтора мільярда гривень, які бюджет не отримає в результаті цієї постанови. Я дуже хочу, щоб депутати Київради зосередилися на тому, аби бюджет отримував додаткові ресурси. Якщо депутати, крім сесії, працюватимуть ще в комісіях, приходитимуть до мене з пропозиціями тощо, то ми зможемо цю проблему розв’язати. Наразі ж маємо в бюджеті півторамільярдну діру. Що це за цифра? Це бюджети десь сімдесяти відсотків міст України. Це дуже серйозний удар. У Верховній Раді, як правило, коли приймається якесь подібне рішення, то пропонують джерела компенсації. У цього рішення є проблема. Але я за нього голосував як голова ради, бо сподіваюся, що депутати працюватимуть й надалі так само активно над дохідною частиною бюджету.