Упивайся і пливи

Нотатки про кіно – в казково-фольклорній оправі

Знаменита колись фраза – “То, что отцы не допели, – мы допоем” – нині сприймається з точністю до навпаки.

Стосовно кіно і людини. Якщо до 1991 року середньостатистичний українець відвідував кінотеатр понад 10 разів на рік, а прибутки від кінопоказів за радянських часів поступалися лише алкогольним, то вже й не знаю, скільком пляшкам оковитої дорівнює 0,5 раза річного перебування в кінотеатрі середньостатистичного українця нинішнього… Принаймні кінозалів має бути в Україні не менш ніж 1000 (а не 200, як зараз), щоб українське кіновиробництво наблизилося до рентабельності.
Тож виходить: те, що батьки передивилися в кінотеатрах, діти і внуки мають додивитися до їхньої норми. А вже потім рухатися вперед, на випередження.
А все чому? Бо знову ж таки з точністю до навпаки здійснилася інша відома фраза: “Мы рождены, чтоб сказку сделать былью”. У нас дійсність нагадує казку. Стосовно держави і людини. Оту українську, “Лисиця і журавель”, коли рудохвоста частувала довгодзьобого із тарілки, а він її – із глечика з вузьким високим горлом. Так само пригощає народ і держава – своїми видатками із бюджету. І позаторік, і торік ними не змогли скористатися повністю, а лише дуже частково – на те ж українське кіно. Бо з виділених торік у держбюджеті 50 млн. грн. – 30 мільйонів було передбачено на листопад-грудень, а з них дісталися за адресою 8 мільйонів. І якщо додати до цих восьми ще 12,5 млн. грн., які вдалося освоїти до листопада, то з 50 мільйонів використано тільки понад 20. Як кажуть, “щедро” і сердито. Друга подібна катавасія – із ускладненою процедурою тендерних закупівель кінопродукції, яка теж сприяє тому, що держбюджетівським частуванням не те що не наїсися, а можеш навіть його не скуштувати.
А щоб чиновники не нарікали – мовляв, сунете свого носа і підриваєте наповнюючу частину бюджету, пропонується звільнити національні фільми від ПДВ на всіх етапах, від виробництва до кінопоказу, а оподатковувати роялті іноземних фільмів – тоді наповнення, передбачається, навіть збільшиться. Якщо внести зміни до Закону про оподаткування прибутку підприємств і про податок на додану вартість. А найкраще – прирівняти фінансування націо-нального фільму до фінансування корабля, який будується. На нього держава одразу видає дві третини коштів, передбачених на будівництво, а розрахунки веде вже по його завершенню.
2007-го року мають з’явитися на екранах кінотеатрів 14 – 16 художніх фільмів українського виробництва.
Особливість плану цьогорічного кіновиробництва  – практично усі художні фільми – коопродукція. Є два проекти з поляками: Тараса Томенка і Валентина Васяновича. Проект з німцями – Андрія Жолдака і Юрія Андруховича. Проект Романа Балаяна: з державою, росіянами і французами. Проект Марини Кондратьєвої: з державою і українським інвестором, такий же – і в Росича. В Михайла Ільєнка – з державою і УТ-1. Але якщо держава фінансуватиме так, як і торік…
Торік народилися сім мультиків-десятихвилинок. Сьогодні в мультиплікаційному кіно відбувається переорієнтація, відповідно до світової тенденції, яка свідчить про те, що повноцінніше глядач сприймає фільм повнометражний. Саме такий, 20-хвилинний, завершує Степан Коваль – пластиліновий мультик “Хочу бути твердим”. Залучений Степан, разом із Євгеном Сивоконем, і до екранізації української казки, фольклору: готується пілотний проект. А на студії “Укранімафільм” реалізовуватиметься проект Шмигуна “Хто боїться дядечка Бабая”. Фільми-десятихвилинки зніматимуть дебютанти.
Ще одна приємна новина – у кінотеатрах приживатиметься кіножурнал – “Молоде українське кіно” – десятихвилинний, а в деяких випадках тривалістю і 15-20 хвилин. У ньому передбачено й кінодебюти – документальні, анімаційні.
Щоб зробити українську кіноіндустрію, потрібно не 14-16 художніх фільмів щороку, а хоча б 30. І десь 60 телевізійних. Для початку. А щоб кінофільми зустрілися із глядачем, у містах, де більш як 100 тисяч населення, в райцентрах і селах мають бути не 2,5 тисячі кіноустановок, як нині, а хоча б 22 тисячі, – скільки діяло за радянських часів. Оснастити цю мережу відеопроекційною апаратурою можна, виділяючи трансфертом із центрального бюджету в місцеві по 18 млн. грн. упродовж хоча б 2-3 років.
В Україні існує 30-відсоткова квота національного екранного часу. І стовідсоткове дублювання, озвучення або субтитрування іншомовних фільмів українською з 2008 року відповідно до 14 ст. Закону про кінематографію. Держава бере на себе закупівлю двох машин вартістю 10 млн. грн.: з обробки негативної плівки і переведення з відео і навпаки. Інвестори обіцяють 10 млн. грн. на сучасну студію звукозапису потуж-ністю 200 фільмів на рік для прокату в кінотеатрах. Вже є в Києві машина по субтитруванню фільмів. Є позитивний успішний досвід: валовий збір від показу українських фільмокопій “Тачок” більший, ніж російських, а “Піратів Карибського моря” – значно переважає.
Але: “На сьогодні існує величезна проблема із правильністю або грамотністю субтитрів. Я іноді від сорому не знаю, куди подітися, особливо щодо фільмів, субтитрованих у Росії, де здійснюється комп’ютерний переклад”, – відзначила голова Державної служби кінематографії України Ганна Чміль, котра на прес-конференції ознайомила журналістів із сучасним станом української кіноіндустрії. І досить непроста проблема іс-нує із переходом на стовідсоткове озвучування, дублювання і субтитрування фільмів українською. Приміром, бойкотують це в Одесі, Дніпропетровську, Криму, важко сприймається у східних регіонах України. І якщо діти, з якими пані Ганна дивилася україномовні “Тачки”, у фойє розмовляли виключно російською, а в кінозалі легко й невимушено коментували побачене українською, то з дорослими буде значно складніше. І, крім системи поступок, у відповідь на бойкоти знадобляться й попереджувальні заходи, і санкції – згідно із Законом про адміністративні правопорушення. Мешкаєш в Україні – дотримуйся її законів і державної мови. Колись треба починати – щоб швидше пережити непорозуміння. І тоді корабель української кіноіндустрії пливтиме, як у геніального Фелліні. А ми, глядачі, упиватимемося його красою – прибутковішою, ніж виторги від алкоголю…