За місце на Житньому пропонували тисячу доларів

На початку грудня розпорядженням Київського міського голови за грубі порушення фінансової дисципліни було звільнено директора комунального підприємства “Житній ринок”.

Днями ми повідомили про результати конкурсу на заміщення цієї посади. Однак “за кадром” залишилася інформація про сам ринок. Про це ми дізналися в начальника Головного управління з питань торгівлі та побуту Василя Щербенка.
– Житній ринок – один із трьох комунальних ринків, який разом із Володимирським і Бессарабським ще залишилися у комунальній власності, – розповів Василь Прокопович. – Будівля складається із трьох поверхів і має прилеглу земельну ділянку загальною площею близько 15 тис. кв. м. Вона приблизно порівну розподілена між торгівлею продовольчими та непродовольчими  товарами. Сама будівля ринку – унікальна, тут уперше застосовано вантове покриття. Ринок експлуатується з 1984 року, але тривалий час не вживалося заходів як для естетичного, так і технічного поліпшення умов. Тож він не відповідає сучасним вимогам. Уже розроблено документацію щодо ремонту покрівлі та фасаду ринку.
Крім цього, в холодильнику-ізоляторі на Житньому ринку зберігається вилучене на інших ринках м’ясо, забраковане лабораторіями ветеринарної медицини через підозри в непридатності для вживання людьми. Таке м’ясо знищують або знешкоджують, або передають для годування тварин.
Серед трьох ринків комунальної власності Житній, за практично однакових можливостей із Володимирським і Бессарабським, має показники, що свідчать про його неефективну діяльність. У складі цих двох ринків є структурні підрозділи, що надають торговельникам послуги і створюють конкурентне середовище з метою впливу на ціноутворення. Тобто вони самі закуповують рослинну і тваринницьку продукцію і влаштовують зустрічну торгівлю, чим не допускають різкого зростання цін у приватних виробників. Якщо взяти обсяги товарообігу Володимирського ринку, які за рік становлять 7 млн. грн., то у Житнього ринку – лише 300 тис. Такі цифри свідчать самі за себе.
Доходи на Житньому теж незначні. За 9 місяців минулого року вони становили 140 тис. грн. За місяць це трохи більше ніж 10 тис., а прибуток з кожного робочого місця – 34 коп.
Років зо два тому було ухвалено рішення Київради про перерахування 50 відсотків доходів від орендної плати до міського бюджету, щоби спрямовувати їх на потреби міста. Житній ринок практично цим питанням не займався і за цей час заборгував бюджету 1,32 млн. грн., тоді як Володимирський, приміром, повністю розрахувався. Останнім часом і Бессарабський при новому керівникові вживає заходів. Тому прокуратура Подільського району порушила кримінальну справу щодо притягнення до відповідальності колишнього керівника ринку Віктора Москаленка.
– На Житньому ринку ми запровадили тимчасовий менеджмент із 4 грудня 2006 року, – зазначила заступник голови КМДА Ірена Кільчицька. – Там були ледь не військові дії, “Беркут” захоплював ринок. А потім за якийсь місяць там змінилися показники.
Торговельники підтвердили своїми заявами, що насправді платили за робоче місце на Житньому набагато більше (таке було й на Володимирському і Бессарабському ринках), а різниця йшла до кишені старого керівництва.
Новий директор Житнього Ірина Кравцова розповіла:
– Працівники ринку отримували порівняно з іншими найнижчу зарплату – 850 грн.  Я підвищила її до 1 тис. грн. прибиральницям, двірникам. Щодо хабарів, то тільки-но я прийшла на роботу, мені пропонували хабара за робоче місце у сумі 1 тис. доларів. Звичайно, орендна плата на ринку сміху варта. Наведу приклад: на другому поверсі на площі 30 кв. м працює перукарня. Так за оренду і комунальні послуги щомісяця тут сплачували 800 грн. Ринкова ж ціна – доларів 200 за кв. м.
Ремонт даху на Житньому планують розпочати у квітні-травні. Робитимуть його по частинах, ринок закривати для цього не треба. Нині проводиться тендер. Орієнтовно ремонт коштуватиме до 1,5 млн. грн.
На території ринку є майданчик, де новий керівник хоче облаштувати літні робочі місця для торгівлі селян власною продукцією, яка відтак проходитиме попередню лабораторну перевірку.
На думку Ірини Кравцової, головною внутрішньою проблемою ринку є некваліфікованість, невідповідність сучасним вимогам, неоперативність менеджменту. Вона береться змінити культуру управління, працювати на підвищення доходів та відрахувань до бюджету столиці. Тобто здійснити комплексне оздоровлення підприємства задля значного поліпшення його фінансово-економічних показників.