Сторіччя вічної молодості

Сучасний за наповненням,  спрямованістю та дизайном часопис «Україна» відзначає сторіччя. Він розпочав своє життя в Києві в кінці січня 1907 року як україномовне продовження журналу «Киевская старина». Це одне з найстаріших видань нашої країни. Воно було засноване видатним державотворцем, ученим і громадським діячем, першим президентом України Михайлом Грушевським.

Президент України Віктор Ющенко  назвав «Україну» «справді унікальним виданням». Є чим пишатися. За словами головного редактора журналу Юрія Пересунька,  цей  часопис – славетна сторінка історії  нашої  країни.  «Україна» –  символ, бренд,  висока марка. «Україна» нового покоління – загальнонаціональне щомісячне видання, що покликане консолідувати українське суспільство. Жодної партійної чи кланової приналежності, незаанґажованість –  така його  відмінність. До творення  оновленої  «України» залучені кращі  журналісти і фотохудожники нашої країни та світу. Нова мережа поширення журналу охоплює не лише Україну, а й США, Канаду, країни СНД, а також Європу і навіть Австралію.
«Україні»  було  нелегко, як і всій  нашій країні.
У 20-х роках журнал було закрито.  Однак у травні 1941 року стараннями Павла Тичини, Олександра Довженка, Остапа Вишні, Максима Рильського  та інших  часопис було відроджено. На початку 90-х «Україна» мала мільйонний наклад. Це було надзвичайно популярне видання. Та ось парадокс: із постанням  незалежності нашої  країни  журнал ледве тримався на плаву, не  маючи державної підтримки.  Нині ж навіть постанова  Верховної Ради «Про відзначення 100-річчя з часу виходу журналу «Україна» – першого громадсько-політичного літературно-художнього часопису «України» була прийнята лише торік 2 листопада, хоча проект готувався ще депутатами минулого скликання.
Та колектив редакції не сидів склавши руки. У лютому 2004 р. «Україна» з’явилася у новому форматі. Того ж року почав виходити  у світ і популярний додаток «Україна плюс Політика». За концепцією медіа-проекту «Україна-плюс» передбачено: видання додатку «Україна плюс Музика» з компакт-дисками,  тижневика «Україна-тиждень», відновлення журналу «Україна-Ukraine» та  бібліотечки журналу «Україна», cтворення цілком нового продукту  – «Телеверсія журналу «Україна».
Особисто у мене цей часопис викликає якнайкращі спогади. Бо саме він дав змогу мені, школярці, закарбувати у пам’яті  найкращі зразки світового малярства через репродукції на сторінках журналу. І саме «Україна» під час перебудови сміливо розпочала друкувати заборонені  в радянські часи твори українських письменників. 
Нинішнє гасло часопису – «Сучасних журналів багато, а «Україна» в усіх – одна».