Пристрасті довкола «Арсенала»

26 грудня заплановані вже вдруге торги по футбольному «Арсеналу» відмінили: бажаючих придбати команду, яка мала стати народною, так і не знайшлося. Не виключено, що її доля вирішиться завтра, на сесії Київради. Можливих варіантів розвитку подій існує кілька. Один з них – остаточна ліквідація клубу.
Чому «Арсенал» так і не зацікавив потенційних інвесторів, сказати легко і важко водночас. Начебто й представницька команда нині в ореолі слави: четверта на проміжному фініші, саме вона створила найгучнішу сенсацію на внутрішній арені, вигравши в іменитого «Шахтаря» в Донецьку. Імена тренера Заварова та футболістів Деонаса, Мизіна і Закарлюки неодмінно присутні чи не в усіх футбольних номінаціях року, що минає. Проте страхаючим шлейфом тягнуться за колективом гармашів і чутки про борги та організаційні негаразди. Десять мільйонів за вексельними зобов’язаннями – відлякуючий тягар для можливих інвесторів.
Київ футбольний уже давно марить насправді народною командою. Надто після того, як улюблене «Динамо» перейшло у власність вузького кола вибраних акціонерів. «Арсенал» і справді міг стати загальною футбольною любов’ю киян. Але не став, бо від початку, з грудня 2001 року, з професіональним колективом обходилися, як з дорогою іграшкою. Побавилися в променях футбольної слави, потішилися – і залишили напризволяще, щойно намітилися насправді серйозні господарські труднощі. Залишили без своєї матеріально-технічної бази і на чужому стадіоні, оренда якого «з’їдає» значну частку бюджету вищолігової команди. А ще – з не вельми вправним клубним менеджментом, який так і не зумів по-господарськи розпорядитися коштами, що були виручені на трансферному ринку.
Так, Києву футбольному воістину народна команда потрібна. Але утримувати її виключно на кошти платників податків – малореально. Потрібні спільна зацікавленість і спільні матеріальні внески. І преференції від міської громади, спонсорів і меценатів. Саме на таких, до того ж – абсолютно прозорих засадах функціонують спортивні проекти в багатьох європейських державах. Нинішня міська влада виконала свої зобов’язання перед «Арсеналом» повністю і не має жодного стосунку до десятимільйонних боргів. Тепер слово – за заможними киянами. Якщо, звичайно, сучасні меценати існують не на словах і в політичних деклараціях, а насправді. І якщо вони люблять Київ і футбол воістину щиро та правдиво.