Звіримо годинники, панове депутати

Достатньо поцікавитися у нардепів, котра година, аби зрозуміти, що для багатьох із них годинники не лише предмет щоденної необхідності, а й гордості. Часом і колекційна річ.

Наші депутати не орієнтуються в часі за допомогою дешевих хронометрів, хоча ті показують такий же час, як і дорогі. Складається враження, що, вибираючи годинника, вони мають на увазі не стільки функціональні можливості механізму, скільки його престижність, яка даватиме зрозуміти оточуючим – і колегам зокрема, – чого вартий власник годинника, який його матеріальний стан, суспільно-політична вага.
Василь Горбаль, член фракції «Регіони України», має достатньо дорогу колекцію годинників, більшість  з яких були подаровані колегами по бізнесу  з нагоди ювілеїв. Найдорожча марка годинника – «Брегет» з календарем-репетитором, будильником. Є у пана Горбаля «Вейшерон Константин». Один із годинників ексклюзивний: таких, за словами регіонала,  є кілька екземплярів у світі.
У його однопартійця Василя Грицака найдорожчий із годинників коштує дві тисячі доларів – марка спільної швейцарсько-американської компанії «Теффані», який він купив собі у Дубаї в 2005 році. Василь Миколайович зізнався: якби йому подарували годинник марки «Вейшерон Константин» чи «Брегет», то він  щиро радів би цьому, оскільки за депутатську зарплату таке «задоволення» не придбаєш.
Володимир Сівкович дуже цінує марку «Брегет» – презент друга-американця, який зараз займається політикою. Такий годинник коштує  понад 20 тисяч доларів. Володимир Леонідович жодного годинника сам не купував.
Депутат-бютівець Володимир Полохало  у радянські часи носив годинник марки «Слава». Зараз в нього на руці механічний годинник від спільної україно-швейцарської компанії, на циферблаті якого написано БЮТ. Депутат не надає особливого значення марці годинника, головне, аби показував  точний час.
Нашоукраїнець Сергій Бичков є власником годинника «Брегет» за 15 тисяч доларів. А загалом у парламентарія близько 15 годинників, найдорожчі – які він зберігає зі школярських часів. Нардеп вважає, що декларація дозволяє йому купувати дорогі годинники раз на два роки.
Тарас Чорновіл годинників не любить носити, оскільки точний час показує мобільний телефон. Але у Тараса В’ячеславовича два раритетних кишенькових годинники початку ХХ століття, які йому дісталися у спадок від діда. Один марки «Докса», другий – золотий. На жаль, ці антикварні речі не діючі.
Віталій Шибко, депутат-соціаліст, також обходиться без хронометра. Займаючись у минулому викладацькою діяльністю, кілька разів забував свій годинник на кафедрі, тому перестав носити взагалі.
Бог з ними, хай нардепи, як діти, тішаться дорогою цяцькою, що цокає на руці, хай думають, що це їх вивершує з-поміж інших. Для нас важливіше, аби вони хоча б намагалися йти в ногу з часом, за яким живуть їхні виборці.

Володимир Малінін