Малому й середньому бізнесу – непереливки

Дізнавшись про підвищення тарифів на комунальні послуги, кожен із нас одразу вирішує, що це призведе до подорожчання чи не всіх товарів і послуг.

Проте більшість менеджерів і бухгалтерів промислових підприємств, бізнесменів та банкірів, з якими довелося поспілкуватися, передусім звернули нашу увагу на те, що недарма ж і в повідомленнях та розпорядженнях ідеться про підвищення тарифів на комунальні послуги для населення, бо для промисловості вони зросли ще з 1 січня 2006 року, та й завжди останнім часом були вищими, ніж для громадян. Тому всі підприємці в один голос компетентно заперечують прямий вплив зростання цін на комунальну сферу на вартість товарів і послуг. Хоча й назвали низку факторів, що, безумовно, призведуть до подорожчання.
Головний бухгалтер ВАТ «Видавництво «Київська правда» Галина Труш розповіла, що тарифи на водопостачання з 1 грудня для підприємства зросли всього на 3 відсотки – з 1,58 гривні (з ПДВ) за один кубометр води до 1,62. А от водовідведення подорожчало у 2,5 раза – з 0,47 до 1,2 гривні. На теплопостачання нових тарифів поки що немає, а до цього 1 його гігокалорія обходилася виробничникам у 96 гривень. Електроенергія дорожчає щомісяця на 0,5 відсотка і нині її 100 кіловат коштує 36,185 гривні, проти 24,4 для населення.
Із 1 грудня по всій Україні, як відомо, підвищилася мінімальна зарплата. Вона тепер не може бути нижчою 400 гривень. Але це зростання – мізерне. Бо, приміром, у тому ж видавництві «Київська правда», що за десять місяців цього року перерахувало державі 5,8 мільйона гривень податків, витрати на підвищення зарплати складуть всього лише 7 тисяч. Збільшити зарплату своїм працівникам у зв’язку з подорожчанням комунальних платежів видавництво не планує, бо таке можливо лише за зростання обсягів замовлень, а, отже, й виробництва, а на це йому важко розраховувати, бо державні підприємства зараз перебувають у неоднакових умовах із приватними. Навіть нове замовлення можуть дістати лише, вигравши тендер. Та ще й податкова система в Україні так і залишається    недосконалою та фіскальною, тому й навчилися приватники її обходити, чого не можуть собі дозволити державні підприємства, сплачуючи 34 копійки з кожної гривні.
На підприємствах харчової промисловості теж чимало проблем, хоча в Асоціаціях і молочників, і пекарів не передбачають різкого зростання цін. Їх більше хвилюють не комунальні платежі, а ціни на паливно-мастильні матеріали та енергоресурси. Якщо вони зростуть, тоді подорожчання продуктів харчування не уникнути. Але, на думку переробників молока і м’яса, підвищення буде незначним, бо населення і зараз не дуже платоспроможне, а з подорожчанням «комуналки» втричі стане й поготів. Харчовики не виключають, що їм навіть доведеться зменшувати обсяги виробництва, або шукати нові ринки збуту, бо купівельна спроможність населення зменшиться.
Щодо послуг, то ситуація, на думку фахівців, протилежна і їх подорожчання неминуче, бо значна частина закладів цієї сфери – невеликі, приватні та й розташовані здебільшого у житлових будинках. Дуже небагато власників є їх господарями, у більшості ж випадків це – орендовані приміщення. І для них ціни на комунальні послуги зростуть, як і для населення, втричі. Тому малим і середнім підприємцям доведеться підвищувати ціни на свої послуги. От тільки, чи буде тоді на них попит?
Наприклад, у майстерні для ремонту взуття на Щербакова, підрахували, що їм, аби не розоритися, за набійку на жіночі чобітки потрібно буде правити 40 гривень. Схожа ситуація і в перукарні «Дует» на вулиці Маршала Гречка, де звичайна стрижка стане розкішшю, бо має коштувати не менше 45-50 гривень. Правда, господарка не може зважитися на таке і поки що працює собі на збиток, аби не відлякати клієнтів. І не виключає, що може невдовзі закрити свій заклад. Таку ж долю експерти, на жаль, пророкують більшості малих і середніх приватних підприємств, що орендують приміщення у житловому секторі столиці.