Інкримінували «погіршення клімату». Інвестиційного

– 20 червня 2006 року Печерський районний суд міста Києва засудив мого чоловіка за статтею 191 ч.5 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем), – розповідає дружина Ігоря Вікторія Шумак.

– Ця стаття передбачає покарання для службових осіб. Із матеріалів справи стає зрозуміло, що чоловік такою особою не був. Більше того, жодне з висунутих обвинувачень не доведено. Як у досудовому слідстві, так і, власне, під час безпосереднього судового процесу.
Коли Ігор організував виробництво дешевого та якісного базальтового волокна, японці не на жарт занепокоїлись. Адже на ринку з’явився серйозний конкурент, котрий готовий покласти край їхнім монопольним надприбуткам. Організувати контроль над новітніми технологіями закордонні бізнесмени вирішили звичайним наклепом. Чоловіка звинуватили в незаконному заволодінні акціями ВАТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна». Мовляв, підробив підпис директора «YEIB Co Ltd» на дорученні і розпоряджався акціями інституту.
Розслідуючи справу, слідчий СБУ призначив судово-почеркознавчу експертизу. Вона довела, що підписи на дорученні зроблені особисто японцем. За відсутністю складу злочину кримінальну справу було закрито.
Проте японці не вгамувалися. На допомогу покликали Печерську районну, а згодом і прокуратуру міста Києва. Слідчий пан Алейников чудово розуміючи, що в перспективі Ігоря Шумака він притягне  до відповідальності  як підозрюваного та обвинувачуваного, все ж допитував мого чоловіка як свідка. Були проведені очні ставки з представниками японської фірми. Таким нехитрим способом Ігоря Шумака фактично змусили свідчити собі на шкоду.
13 вересня в приміщенні прокуратури Києва, куди Ігор прийшов за телефонним викликом усе того ж Алейникова, його заарештували. Зробили це абсолютно безпідставно. Позаяк мій чоловік від аудієнції зі слідчим не відмовлявся.
Суддя інкримінувала порушення не лише  низки статей торговельного кодексу іншої країни, а й «погіршення інвестиційного клімату».
СП «НТБ» продовжує працювати. Не сплачуючи податків і дивідендів, японці нещадно експлуатують підприємство. Так званий інвестор вкладає долар, а витискує з України принаймні втричі більше. Яка від того користь країні, людям, котрі тут живуть?
А тим часом мій чоловік перебуває в Лук’янівському слідчому ізоляторі. І лише 30 листопада в Апеляційцному суді Києва розглядатиметься скарга Ігоря Шумака. А вдома на свого татка чекають дві доньки 2,5 і 14 років. Дівчатка тужать за батьком.