Щоб не мати клопоту з піжамою

Донедавна чи не у кожнім мікрорайоні були пральні. Хто здавав сюди білизну, а хто сам закладав її у пральну машину і через годину забирав. Така послуга особливо подобалася людям зайнятим, яким бракувало часу на прання. Для соціально незахищених верств були значні знижки при оплаті.

Пригадую, такий побутовий заклад був і у моєму домі, і на сусідній вулиці. Нині там зовсім інші господарюють – приватна стоматологічна клініка розташувалася. Може, кияни стали менше прати? Ні, мабуть, жити краще почали і тепер майже кожна господиня може похвалитися пральною машиною-автоматом: заклав білизну, засипав пральний порошок, задав програму – і дивися телевізор, пий каву. Утім, пральні у місті повністю не зникли, хоча кількість їх помітно зменшилася. «Нам стало економічно невигідно цим займатися, – пояснив директор одного такого пункту, – тому й перепрофілювалися». Та все ж у одній пральні і водночас хімчистці мені довелося побувати. Господиня приймального пункту Ілона Варакута щойно оформила замовлення відвідувача, котрий приніс постільну білизну.
– Чоловік, напевно, самотній або дуже зайнятий роботою, тому не має часу для прання, – каже пані Ілона. – Він приніс простирадло, підковдру та дві наволочки.
– І скільки заплатив за таку послугу?
– Давайте разом полічимо: прання простирадла коштує 2,50 грн., підковдри – 4,60 грн., однієї наволочки – 1.50 грн. – разом буде 10,10 грн.
– А що ще перуть ваші клієнти?
– Махрові рушники (3.50 грн.), скатертини
(7 грн.), піжами (22 грн.). Загалом,  у прання здають небагато речей і таких клієнтів мало. Приміром, за два останні тижні всього двоє приносили речі у пральню. Нині більше віддають їх у хімчистку.
Так, тут вже відчува-ється, що на порозі зима: на вішалках шуби, куртки, пуховики, чоловічі костюми, піджаки. Чищення куртки-пуховика коштує 55 гривень, пальта – 58 грн., піджака – 25 грн., брюк – 22 грн. Як запевнила Ілона, її фірма намагається працювати добре і нарікань клієнтів за час її роботи не було.