Другий вихід на «Дарниці» «знайшли» за 8 місяців

Дістатися вагонів метро у години пік на станції метро «Дарниця» відтепер стане простіше.  З учорашнього дня кияни мають можливість скористатися другим виходом із цієї станції. За розрахунками фахівців, новий вихід з метро зменшить навантаження на існуючий на 60 відсотків.

– Потреба у другому виході на цій станції була очевидною ще 16 років тому, – каже голова Дніпровської райдержадміністрації Олександр Сотников. – Тоді депутати нашого району вперше звернулися до столичного керівництва з проханням побудувати ще один вихід. Завершення будівництва значно поліпшило ситуацію. Однак уже нині необхідно думати про подальшу розбудову станції метро «Дарниця». Йдеться насамперед про зведення ще одного виходу в напрямку вулиці Малишка. Адже серед пасажирів, які користуються станцією, чимало  мешканців Троєщини.
Розпочали будівництво другого виходу в березні й обійшлося воно столичному бюджету в близько 30 мільйонів гривень. Здавши об’єкт до експлуатації, метробудівці недоотримали з бюджету ще близько двох мільйонів гривень. Окрім фінансових складнощів були ще й суто технічні.
– Найскладніше було розв’язати проблему одночасного будівництва й безперебійної роботи метрополітену, – каже голова правління ВАТ «Київметробуд» Володимир Петренко. – Несучі конструкції доводилося монтувати вночі, використовуючи лише тригодинне «вікно» в роботі київської підземки. Хотілося б, щоб це було останнє будівництво, яке не мало готової проектної документації. Утім, попри всі проблеми, це один із найвдаліших архітектурних проектів. У ньому ми відійшли від гранітного облицювання й використовували легкі й сучасні матеріали. Наступного року функціонально подібний об’єкт планується побудувати на станції метро «Вокзальна».
Окрім новобудови на станції метро «Дарниця», столичний метрополітен прийняв до експлуатації й десять нових вагонів. Першими пасажирами у потягу, складеному з них, стало міське керівництво. Утім, нові вагони не відрізняються істотно від тих, що вже перевозять киян.
– Річ у тім, що на території СНД лише два заводи будують вагони для метрополітену, – каже в.о. заступника голови КМДА Іван Салій. – Тож вибір у столичної влади був невеликий. Рухомий склад виробництва країн Західної Європи у 2-5 разів дорожчий. Цього разу тендер на постачання вагонів виграв санкт-петербурзький «Вагонмаш».  Нинішнього року парк підземки має поповнитися на 37 вагонів.
Востаннє вагони для Київського метрополітену купували 1997 року. Для істотного поліпшення стану рухомого складу метро потрібно у найближчі кілька років щорічно купувати по 40 нових вагонів.