Коли на прапорі – Конституція

Минулого тижня в УНІАН відбулася прес-конференція, присвячена, як зазначено в анонсі, підписанню Угоди «Про співпрацю громадських організацій щодо соціально-правового захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Автографи під документом поставили голови Всеукраїнського союзу радянських офіцерів, Об’єднання українських офіцерів «Патріот», Міжнародної української спілки учасників війни, Всеукраїнської спілки безквартирних офіцерів та деяких інших громадських формувань. Першим під манускриптом підписався керманич Компартії Петро Симоненко, позаяк саме з очолюваною ним політсилою і мають намір співпрацювати названі організації.
А ось ВГО «Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС  і СБ України «За справедливість» участі у цьому дійстві не брав. Більше того, очільник «Комітету…» Володимир Шуба згадану подію інакше як фарсом не називає.
«Як можна підписувати з комуністами будь-які угоди, якщо їхня фракція в повному складі проголосувала за ухвалення у першому читанні Держбюджету-2007, – розповідає  Володимир Шуба. – А в цьому фінансовому документі передбачено істотне обмеження соціальних гарантій пенсіонерів силових структур. Їм на пенсії та інші виплати у проекті Держбюджету закладено  на чверть менше коштів від потреби».
До розмови долучається заступник голови «Комітету…» Микола Міщенко: «Те, що  скажу, навряд сподобається сановитим мужам. В Україні, яка проголосила себе демократичною, правовою та соціальною державою (стаття 1 Конституції), на жаль, панує законодавчий безлад та порушуються права людини.

Починаючи ще з 1999 року, закон «Про Державний бюджет України» ухвалюють з порушенням статей 22 та 24 Конституції. Неодноразово призупинялася дія окремих статей законів «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…» та інших, де йдеться про надання пільг, державні та соціальні гарантії. Характерно те, що Конституційний Суд неодноразово визнавав деякі положення «бюджетних» законів неконституційними. Але ситуація повторюється щороку. Тому слід чесно визнати: якщо не виконуються конституційні вимоги, то це не правова держава, а всього лиш адміністративно-територіальна одиниця під назвою «Україна».
Чи не найбільше пана Міщенка обурює, коли у владних кабінетах закидають «прохачам»: «Ви й так багато отримуєте. Совість у вас є? Подивіться он, яка мізерна пенсія у працівників сільського господарства…».
«Цікаво, а де була моя совість, – розмірковує Микола Вікторович, – коли мене, працівника МВС, квітневої ночі у 86-му підняли по тривозі й відправили під стіни реактора. Це ж стосується і представників інших силових структур. Ми тоді не запитували, чи буде нам компенсація, чи ще якісь доплати. Ми виконували свій обов’язок. 70 відсотків тих, хто в перші післяаварійні тижні був на ЧАЕС, – інваліди. А багатьох уже нема на цьому світі…».
Дозволю собі навести кілька цифр. Цьогоріч на лікування та оздоровлення ветеранів війни – а це 3,7 мільйона осіб – передбачено 37,5 млн. гривень, у 2007-му – 52,5. Себто на цілих 15 мільйонів більше. Здавалося б, можна тільки порадіти такому зростанню. Якби не така    ось «арифметика»: 2006 р. – 169 млн. грн.; 2007 р. – 251,6 млн. грн. Маємо плюс 82,6 мільйона гривень. Саме настільки збільшиться сума, зарезервована для медичного обслуговування народних обранців та високопосадовців. Це знову ж таки, якщо згадувати про совість…
2 листопада цього року на світ Божий з’явилася Постанова Кабінету Міністрів за №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян». Завуальований термін «деякі категорії громадян» означає той загал, яким опікується Комітет «За справедливість». Що й казати: ідея до неможливого цікава – до 14 мільйонів цивільних пенсіонерів долучити ще й силовиків. Якщо навіть не зважати на те, що для проведення операції «із симбіозу» потрібні будуть додаткові кошти, що більшість приміщень відділень Пенсійного фонду елементарно непристосована, що неминуче подовжаться черги до віконечок, де раз у місяць видають кревні… То принаймні варто згадати, що в міліції, СБУ чи розвідці практично всі пенсійні справи із грифом «таємно». Чому відтепер у Пенсійному фонді мають достеменно знати, хто із силовиків де працював? Таке нововведення запровадити нашим урядовцям міг запропонувати хіба що агент іноземних спецслужб. Жарт, звісно. Хоча…
Що об’єднує людей, які звертаються до Комітету «За справедливість»? За словами пана Шуби, передусім – «порушення конституційних прав». «Стаття 64 Основного Закону, – каже він, – декларує, що обмеження прав і свобод людини можливе лише у випадках воєнного або надзвичайного стану. Проте, як бачимо, і без цих форс-мажорних обставин уряд ухвалює постанови, які, по суті, призупиняють дію окремих положень Конституції».
Є в нашій державі рада організації ветеранів України, покликана стояти на сторожі інтересів цієї верстви населення. Парадоксальну думку щодо діяльності згаданої структури висловив Володимир Шуба: «Ця рада створена для захисту влади від надокучливих пенсіонерів».
Комітет «За справедливість» зареєстрований у Мін’юсті 2004-го. За два з лишнім роки вдалося надати правову допомогу кільком тисячам осіб, здебільшого йшлося про перерахунок раніше призначених пенсій, забезпечення житловою площею тощо. Слід вирішувати питання у судовому порядку – найважче переконати в цьому ветеранів війни. Кажуть: «Ми проливали кров за державу, а тепер що, судитимемося з нею?». Але ж доводиться, щоб відстояти свої законні права. Комітет «За справедливість» має прапор: на синьо-жовтому полотнищі – напіврозгорнута Конституція України. Саме з цим стягом ветерани силових структур пікетували Верховну Раду, коли в першому читанні народні депутати розглядали проект Держбюджету. Запевняють: якщо їхні вимоги не будуть враховані, то прийдуть під стіни парламенту і в день повторного читання цього документа.