Свічки, сльози, молитви… А ще – пісні, сміх, піар!

Україна вшанувала пам’ять жертв геноциду 1932-1933 років. Удруге поспіль жалобні акції відбулися на державному рівні в четверту суботу листопада.

Уранці у Софійському соборі пройшов молебень ієрархів українських християнських церков. На вулиці Січневого повстання встановлено Наріжний Камінь. Він символічно позначає місце, де має постати Меморіальний комплекс пам’яті жертв Голодомору. Чи вдало вибране місце для нього? Меморіал знаходитиметься між підпорядкованою російській церкві Києво-Печерською лаврою та місцем традиційних зібрань комуністів – Парком Слави. До того ж – на вулиці, що й досі носить радянську назву.

Калиновий гай, що його почали висаджувати ще торік, поповнився новими саджанцями. Загалом у ньому має бути 10 тисяч кущів калини, які символізуватимуть кількість населених пунктів України, що зазнали геноциду.
Після багатотисячної жалобної ходи від Софійської до Михайлівської площі та покладання квітів до  пам’ятного знаку жертвам  голодомору Віктор Ющенко у промові зазначив: «Я не прошу, я вимагаю від українського парламенту визнати Голодомор актом геноциду нашої нації. Це обов’язок Верховної Ради і неминуча вимога історії, так само, як проголошення Акта незалежності України». Нагадаємо, що 2 листопада президент вніс до Верховної Ради відповідний законопроект. 17 листопада за ініціативи комуністів та їхніх партнерів по антикризовій коаліції його розгляд відклали. Багато країн світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українців. Серед них немає України – країни, що стала жертвою геноциду. Немає й Росії, що оголосила  себе спадкоємницею «імперії зла». З цього приводу Ющенко закликав Росію «встати поруч з нами через державне вшанування жертв Голодомору». Президент висловив сподівання, що до 75-ї річниці геноциду його визнає ООН. Після хвилинного мовчання, було запалено 25 тисяч свічок, що символізували кількість загиблих за один день (!) під час Голодомору.
На жаль, попри розпорядження президента скасувати цього дня показ розважальних програм по телебаченню, «1+1», «Інтер», «Україна», СТБ тощо демонстрували концерти та гумористичні передачі. Таке спостерігалося й торік.
Попри державний статус заходів, представники деяких політичних партій вирішили їх використати для власного піару. Якщо торік лише намети, де роздавали свічки, були з символікою НСНУ, то цього разу серед державних прапорів можна було розгледіти символи ПРП, НРУ, УНП, КУН, ОУН.