Три обіцянки для «Вечірки». При свідках
«Найгарячішою історією», серед трьох тем, які днями обговорили народні депутати України на засіданні парламентського комітету з питань свободи слова й інформації, голова комітету Андрій Шевченко назвав конфлікт між «Вечірнім Києвом» і міськдержадміністрацією.
– Газета заявила про тиск, про втручання у зміст і фактично про спроби цензурування, – нагадав парламентаріям Шевченко. – Після цього у нас було кілька зустрічей із зацікавленими сторонами. Були емоції, але були й конструктивні пропозиції на перспективу. І міська держадміністрація, і Київрада, і колектив газети зафіксували бажання формалізувати свої стосунки підписанням відповідних документів.
Заступник голови КМДА Денис Басс презентував депутатам нову концепцію розвитку муніципальних ЗМІ. Він заявив, що міські газети, радіо і телебачення повністю дотаційні, щорічно міський бюджет виділяє на це близько 30 мільйонів гривень. Десята частина цих грошей іде на «Вечірній Київ». Денис Якович зазначив, що на наступний рік у бюджеті для «Вечірки» передбачають закласти більшу суму. Водночас, за його словами, міська влада прагне зробити газету цікавішою й доступнішою для киян, а також рентабельнішою. Зокрема, аби «Вечірній Київ» за рейтингом став на рівень російськомовних всеукраїнських видань недержавної форми власності. Щодо тиску на редакцію Басс заявив: «Я особисто не телефонував ніколи в газету, і будь-які такі факти ми готові розглянути».
Голова профільної комісії Київради Олександр Прогнімак наголосив, що завдання комісії – «розібратися у ситуації, допомогти обом сторонам, передусім, звісно, редакції».
– Ми дуже продуктивно на засіданні комісії поговорили з трудовим колективом редакції і дійшли висновку, що трудовий колектив з багатьох питань мав рацію. У КМДА також є свої проблеми. Нам би хотілося, щоб на наступному засіданні комісії всі пункти меморандуму (про взаємини між редакцією і міською владою. – Ред.) були узгоджені, підписані, а депутатський корпус в особі нашої комісії взяв би на контроль дотримання цих умов усіма сторонами, – зазначив голова комісії Київради.
Конкурс на заміщення вакансій головних редакторів муніципальних ЗМІ досі не оголошено, як з’ясував Олександр Прогнімак, через «недопрацювання управління інформаційної політики», яке мало б підготувати проект відповідного розпорядження міського голови.
Нарікання «Вечірки» на порушення свободи слова, на думку секретаря профільної комісії Київради Олександра Бригинця, спричинила передусім така обставина: «Газета фактично є органом адміністрації, хоч її засновник – Київрада. Чому так історично склалося, що нею керує адміністрація, сказати важко. Я сподіваюся, що рада зробить усе можливе, аби газета була її органом. Якщо ж газета переважно виконує доручення адміністрації, то рейтинг газети сьогодні, як на мене, це – рейтинг адміністрації, її інформаційної політики. Сталася дуже дивовижна історія, коли рада, звільнивши редакторів, не призначила нових керівників трьох редакцій. І цих трьох керівників було призначено прямим розпорядженням адміністрації. Думаю, це було зроблено для того, щоб краще і легше керувати виданнями. Тому, гадаю, треба говорити не про бізнес у журналістиці, а, передусім, про саму журналістику і свободу слова».
Представниця Інституту масової інформації Вікторія Сюмар звернула увагу на те, що угоду про засади редакційної політики має підписувати представник не КМДА, а Київради як засновника газети. Таку ж думку висловив народний депутат Андрій Шевченко, запропонувавши підписати меморандум з «Вечіркою» міському голові Леоніду Черновецькому.
Народний депутат Олена Бондаренко нагадала, що подібний конфлікт був свого часу між донецькою облрадою, де пані Бондаренко очолювала прес-службу, й газетою «Жизнь» – органом ради. Єдина різниця, за словами депутатки, на донецьку газету не витрачалися, мовляв, такі «скажені гроші». На жаль, Бондаренко не звернула увагу на інше: скажімо, у кошторисі видатків на парламентську газету «Голос України» зафіксована у держбюджеті втричі більша сума, ніж у міському бюджеті на «Вечірку». Наша газета була втричі біднішою (!) й тоді, коли виходила на шістнадцятьох сторінках, як «Голос України». Не кажучи вже про ті «рейтингові» видання, які фінансують мільйонери чи бізнесово-політичні групи.
Народний депутат Ольга Герасим’юк зазначила, що «Вечірка» не навела конкретних фактів цензури – листів, документів. Невже у нинішніх умовах «темники» мали б бути оформлені на рівні розпоряджень мера чи його заступника?!
Утім, хочеться вірити, що, як пообіцяв Денис Басс, подібних «проблем надалі не буде», меморандум «підпишуть найближчим часом», а конкурс на посаду редактора газети проведуть найпрозоріше, із залученням до конкурсної комісії депутатів усіх фракцій міськради.
Столиця – на долоні в усієї України, і це ще раз продемонструвала історія з «Вечірнім Києвом». Попри те, що схожі конфлікти, як зазначалося на засіданні, виникають і в інших містах. Скажімо, екс-мер Львова Любомир Буняк дочасно пішов у відставку передусім через конфлікт із пресою. А в Харкові, за словами одного з парламентаріїв, власник місцевого телеканалу теж втручається в роботу журналістів. Він, якщо не встиг подивитися новини, телефонує у редакцію й просить «повторити». І все місто переглядає інформаційний випуск ще раз.