Цікава зрівнялівка
Знайома недавно зізналася: «Вийшла на пенсію – відчула себе людиною». Хоч удома вона не сидить – продовжує працювати. Натомість відомі й інші думки щодо статусу пенсіонера. Про деякі моменти щодо пенсійної реформи розмірковує Елла Лібанова, заступник директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України, член-кореспондент НАНУ.
– Пані Елло, ви – член координаційного центру з питань здійснення пенсійної реформи. Зокрема пропагуєте ідею урівнювання віку виходу на пенсію чоловіків і жінок. Останніх це дуже насторожує.
– Потреба у такому кроці давно назріла. Мушу розвіяти низку «пенсійних» міфів. Однозначно ясно: урівнювання віку виходу на пенсію дасть жінкам фінансову незалежність. Почну з заробітної плати жінок. Нині вона в Україні становить приблизно 70 відсотків зарплати чоловіків. Середня пенсія жінок становить десь 50 відсотків середньої пенсії чоловіків. Дається взнаки і більша заробітна плата чоловіків, і більша тривалість того періоду, за який нараховується пенсія. Сьогодні ця нерівність компенсується доплатами до прожиткового мінімуму, але із часом чоловіки починають отримувати пенсію, значно вищу за цей рівень, а жінки – ні. Із запровадженням накопичувальної системи гендерна нерівність відчуватиметься ще сильніше, бо значно важливішою стане тривалість періоду, за який нараховуватиметься пенсія. І тоді середня пенсія жінок становитиме 30 відсотків від пенсії чоловіків. Якщо ці цифри когось не вражають, то не знаю, які ще можуть бути аргументи. Це ще раз доводить, що вік виходу на пенсію і жінок, і чоловіків має бути однаковим.
– Який досвід інших країн?
– У переважній більшості розвинених країн цей вік однаковий. Не важливо, у 60 чи 65 років виходять на пенсію.
– Ваша думка щодо необхідності підвищення пенсійного віку для обох статей.
– Така статистика: нині на 1000 осіб працездатного віку припадає десь 400 осіб пенсійного віку. Водночас на 1000 платників пенсійних внесків припадає 900 пенсіонерів. Чому так? Не все населення працездатного віку працює, і не всі працюючі сплачують внески до Пенсійного фонду. Але все населення пенсійного віку отримує пенсію. У нас є значна кількість так званих «дострокових» пенсіонерів, тих, хто набуває пенсійні права раніше, ніж це передбачено загальними засадами. У перспективі, до 2030 року, на тисячу осіб працездатного віку матимемо 600 осіб пенсійного віку, а на 1000 платників внесків припадатиме 1005 пенсіонерів. Цей процес спинити неможливо. Старіння розвивається у всьому світі. Тоді відповідно кожний працюючий зі своїх внесків муситиме фінансувати пенсію більш як одному пенсіонерові. Хіба це нормально?
– Який же вихід?
– Підвищувати пенсійний вік. Іншого шляху немає. Так чинить увесь світ. І це результат надзвичайно низької народжуваності. З 1960-х років пересічна жінка не народжує стільки дітей, скільки потрібно хоча б для того, аби покоління батьків кількісно заміщувалось поколінням дітей.
– Але в Україні надто низька тривалість життя. Людина не встигає «нажитися»...
– З одного боку, це так. Тобто коли ми не беремо до уваги середню очікувану тривалість життя при народженні, де враховуються ризики смертності у дитинстві, у підлітковому та працездатному віці, де в нас катастрофа з чоловіками. Найчастіше беруть середню тривалість життя при настанні пенсійного віку. Тоді враховуються тільки ті ризики, які чекають після виходу на пенсію. Таким чином середня тривалість життя жінки при досягненні 55 років – 23 роки. Чоловік при виході на пенсію в 60 років має шанси прожити ще 14 років. Дуже популярна теза серед депутатів: мовляв, якщо тривалість життя чоловіків 62 роки, то як підвищувати пенсійний вік до шістдесяти п’яти? Даруйте, якщо в Росії середня очікувана тривалість життя при народженні 58 років, то звідки беруться пенсіонери? Це феномен того, що показник очікуваної тривалості життя при народженні про інше говорить. Коли заходить мова про підвищення пенсійного віку, треба враховувати тривалість життя при досягненні цього віку. Саме це має значення. Оті 23 «жіночі» роки, про які я згадала, були притаманні всім країнам, що підвищили пенсійний вік. Це Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Естонія тощо. Лише три країни – Білорусь, Росія і Україна – пішли своїм шляхом.
– Це шлях наймудріших?
– Якби ж то. Є непопулярні кроки й необхідність життя. Навіть якби сьогодні комусь спало на думку – хоч про це мови нема – підвищити пенсійний вік одразу на 5 років, як було зроблено в Грузії, тоді очікувана тривалість життя жінок при досягненні пенсійного віку становила б 19 років. Навіть у такому разі цей показник був би цілком зівставний зі всіма показниками розвинених країн. На пенсії зазвичай живуть 18-20 років.
– Ось публікація в журналі Deutschland, де йдеться про те, що в Німеччині пенсіонери вважають: їхній вік – найкращий у житті. Вони подорожують, займаються спортом.
– До речі, там жінки і чоловіки виходять на пенсію в 65 років.
– Доживеш – матимеш свої найкращі роки! Але це травматично для українок – підвищити вік виходу на пенсію для жінок відразу на 5 років.
– Ніхто не говорить, що відразу. Проробляються різні варіанти: на 3 чи 6 місяців щорічно.
– Пенсійна реформа непрямо пов’язана з демографічною ситуацією. Ми неухильно вимираємо...
– Головне навіть не те, що нас стає менше. Головне – надто висока смертність. Це перше. По-друге, ризик смерті чоловіків між 40 і 60 роками сягає 31 відсоток. Це жах. І про це треба говорити.
– Які причини?
– Алкоголізм, куріння, відсутність дозованих фізичних навантажень, словом, нездоровий спосіб життя. Зокрема неприйнятний раціон харчування.
– Основна маса населення недоїдає? Не має коштів?
– Квашена капуста – це дуже дорого? Коли розмовляєш з людьми, кажуть: харчуємося погано, бо немає грошей. А суть у тому, що нераціонально. Ми простежуємо, як харчуються різні за доходами групи населення України. Це щоквартальне обстеження Держкомстату, починаючи з 1999 року. З’ясовується: заможні просто більше всього споживають – і все. Але це не означає, що харчування їхнє раціональне.
– А ви особисто раціонально харчуєтеся?
– Я тут – далеко не приклад. Якщо згадую про їжу, то їм бутерброд на роботі. Хоч готувати я люблю. І до того ж, у домі ще двоє: син і чоловік. Але приходиш із роботи – і вже нічого не хочеться...
– Ваш улюблений рецепт?
– Люблю приготувати тушковані овочі. Беру все, що є під рукою: цвітна капуста, баклажани, картопля, цибуля. Можна заправити сиром, яйцями.
– Кажуть: здорова їжа – це проста їжа. А квашеною капустою римські легіонери підтримували себе в далеких походах...