Не забули! Бояться згадувати

Майже 95 відсотків громадян України чули про голодомор 1932 – 1933 років. 70 відсотків з них переконані, що голод спричинила  тодішня  комуністична влада, і лише 12% покладають провину за загибель мільйонів людей на природні обставини. Такі дані соцопитування Київського міжнародного інституту соціології.

Найменше тих, хто про голод нічого не  читав і не чув, у центральних областях (1,5%), а найбільше на сході (10%) і півдні (9%). Так само серед мешканців сходу й півдня найбільше тих, хто пояснює його причини неврожаєм – 22 та 17 відсотків. На заході й у центрі країни такої ж думки – 6-7 відсотків опитаних. Серед тих, хто вважає, що голод спричинила влада, 84 відсотки наголошують, що більшовики організували цю смертоносну кампанію навмисно. Кожен четвертий з цих респондентів переконаний, що  геноцид був спрямований лише проти українців за національністю. А 61% опитаних каже, що проти усіх мешканців України, незалежно від національності. Втім, соціологи тут  дещо некоректно поставили запитання. Голодомор було спрямовано не так проти українців за національністю, як проти селян – так званих «куркулів» і «середняків», переважна більшість яких були українцями. Соціальною категорією якраз і приховали  війну проти нації.

Це дослідження виявило один, здавалося б, парадокс: серед тих, хто покладає провину на більшовицьку владу і хто вважає, що геноцид організовано навмисно, найменше найстарших людей віком від 60 років. Та насправді немає нічого дивного: люди, які пережили те лихоліття, його не забули. Вони й досі бояться згадувати про ті події вголос.