Війна на Печерську

Лінія фронту пролягла Інститутською, «чорний хід» – під нею

Із Кабміну до Секретаріату Президента – рукою подати. Розділяє дві владні будівлі вулиця Інститутська. Як лінія фронту в боротьбі  за повноваження двох Вікторів – Ющенка й Януковича. Проте, як відомо,  між цими будівлями, під Інститутською, є підземний коридор. Ще один такий перехід веде до Верховної Ради, що знаходиться в «тилу» Кабміну. Кажуть, ці утаємничені  за радянських часів «елітні тунелі» головним чином й призначалися на випадок війни.

Війна, що розгорілася між президентськими силами й урядово-коаліційними, досі  мала суто політичний характер, здебільшого на рівні заяв. З останніх можна зрозуміти, що конфлікт має перспективу перерости в протистояння на праворегулюючому рівні. Щоправда, до Конституційного Суду, який географічно хоч і знаходиться в «тилу» Секретаріату Президента відносно «лінії фронту», підземної магістралі не прокладено. Однак, наразі невідомо, чи немає туди інших «чорних ходів». Зрозуміло поки що одне – на Печерську вже використовують усі «ходи».

По-перше, політичні. Вчора  пропрезидентська фракція «Наша Україна» заявила про провокацію і черговий замах на повноваження Віктора Ющенка. Маючи на увазі запланований на сьогодні парламентський звіт міністрів оборони й закордонних справ, що має спричинити підставу для  висловлення їм недовіри. Натомість фракція Партії регіонів угледіла у рішенні з\'їзду «Нашої України» про необхідність перегляду політреформи спробу змінити конституційний лад у державі і спровокувати таким чином нестабільність у  суспільстві. Регіоналів підтримали соціалісти, наголосивши на «шкідливості такого розвитку подій».  Цікаво, що ті й ті називають усе це «прагненням реваншу».

По-друге, правові. Поки «Наша Україна» лише  погрожує скасувати політреформу через Конституційний Суд, то інше подання з проханням роз\'яснити механізм відставки та призначення міністрів з президентської квоти вже підготувала. Зі свого боку фракція регіоналів закликала коаліціянтів терміново ухвалити резолюцію Верховної Ради щодо рішення НСНУ і звернутися за коментарем з приводу цієї заяви президентської партії до Генпрокуратури  та Мін’юсту.

По-третє, кулуарні. Про них з трибун не розповідають. Учора промайнуло лише дещо на цю тему. Регіонали закликали провести погоджувальну раду з президентом і секретарем РНБО. Соціалісти вкотре натякнули нашоукраїнцям про «відкриті двері» до коаліції. А Олександр Мороз порекомендував міністрові Юрію Павленку, який прийшов у ВР звітувати про розвиток фізкультури й спорту, забрати свою заяву про відставку і працювати далі, оскільки на його адресу «критики немає».

Але головне – не у словах на публіку. Промовистою ознакою є інше: учора ВР, попри позавчорашню домовленість лідерів фракцій антикризової коаліції, не голосувала за відставку «опозиційних» міністрів Юрія Павленка і Юрія Поляченка. Нібито не все узгодила коаліція. Проте, між іншим, прозвучала й інформація, що на цю тему чи то позавчора ввечері, чи то вчора вранці «була розмова з президентом»…

Сьогодні депутати заслухають звіти «президентських» урядовців Бориса Тарасюка й Анатолія Гриценка. Однак, якщо ще у понеділок не було підстав сумніватися, що «антикризовики» поставлять міністрам закордонних справ  й оборони по «двійці» й висловлять недовіру, то вчора такі підстави з’явилися.  Попри  тональність політичних заяв.

Словесні «перестрілки» народ чує, а ось про «перебіжки» між боями, про кулуарні переговори, знають не всі. Далекоглядними були комуністи,  будуючи «печерські тунелі» на випадок війни. Може, ці «ходи» – й до миру між гілками влади?