Парасковія Сидорівна Целіх рік тому переселилася із Чернівців до Києва. Облаштовуючись на новому місці, подбала, щоб в дім звично приносили газету. Передплатила «Вечірній Київ». Читає уважно, називає прізвища журналістів, чиї публікації їй особливо імпонують.
– А про місто, його проблеми, столичну владу для вас в газеті достатньо інформації? – поцікавилися ми, коли вона принесла в редакцію свій допис.
– Проблем нині вистачає і в газеті й без газети, тому мені найбільше хочеться читати про те, що зігрівало б серце, проймало душу. Про хороших людей, про цікавих киян. Як-от недавно читала публікацію Г.Тарасюк про родину Фіцичів. Впевнена, що для тисяч шанувальників «Вечірки» ця розповідь була і пізнавальною, й людяною. «Вечірка» – газета Київради, а там наші обранці, отже «Вечірній Київ» і наша газета – киян, а не лише київської влади.