Фінансовий аналітик з репутацією забіяки
Кельвин Брок, уродженець американського штату Північна Кароліна, тридцяти одного року, світовими титулами не володіє. Зате марить славою чемпіона і вірить, що наступної неділі таки зійде на вершину. Задля цього він мусить відібрати золотий пояс у Володимира Кличка.
Родина. Батьки Кельвина не мали жодних стосунків із спортом. Батько, Кельвинс Брок, був задіяний в будівельному бізнесі. Мати, Елін, займалася домашнім господарством. Їхні мрії, пов’язані з майбутнім сина, не виходили за рамки традиційних для Америки життєвих схем, що базуються зазвичай на хорошій освіті і вірі в Бога. Брок-молодший родину не підвів: глибоко віруючий юнак отримав освіту в університеті, ставши бакалавром за фахом «фінансовий бізнес-адміністратор» і отримавши вельми престижне запрошення на роботу в центральний офіс «Bank of America». Ні в юності, ні нині, коли Кельвин уже веде відлік свого четвертого десятка літ, слухняний і чемний син Кельвинса та Елін нічим не скомпрометував і не розгнівив своїх батьків. Навіть від кар’єри фінансиста він відмовився не сам, а за порадою родини.
Захоплення. Кельвин, учень молодших класів, уникав хлоп’ячих бійок за переконанням. Його першим і визначальним захопленням були танці. До дванадцятирічного віку майбутній боксер приділяв їм увесь вільний від навчання та відвідин церкви час. І свідомо повернувся до них уже в зрілому віці, коли його боксерська кар’єра опинилася під загрозою зриву. Проте все переважила несподівана любов до боксу. Поштовхом до цього стала телетрансляція бою Алі з Фрейзером. Зачарований дійством хлопчак заявив, що неодмінно стане олімпійським чемпіоном і володарем золотого пояса в суперважкій категорії серед професіоналів. І коли Кельвин отримав як різдвяний дарунок боксерські рукавички від колишнього чоловіка сестри своєї мами, то його радості не було меж. Хлопчик, якого наполегливо привчали бути терплячим і толерантним, відкрив у собі задатки агресивного і непоступливого бійця.
Аматор. І все-таки досягти бажаного в аматорському боксі Брок не зумів. На Олімпійські ігри 1996 року, де тріумфував Кличко-молодший, він не пробився взагалі, а за чотири роки опростоволосився в олімпійському Сіднеї, програвши нокаутом італійцеві Паоло Відозу вже в першому поєдинкові. Відтак єдиним гучним досягненням Кельвина зостався титул американського чемпіона 1999 року. Хоча стелею його можливостей назвати той успіх важко. Причиною відносних невдач американського фінансиста з репутацією спортивного забіяки варто вважати відсутність справжнього професіонального тренера. Наставником молодого боксера був його батько – колишній будівельник-підрядник і тренер-самоучка, який набув нового фаху з допомогою відеопосібників і обернув захоплення сина боксом на сімейний бізнес.
Кар’єра. Профі-прем’єра Брока відбулася в Елджині, штат Іліноїс, 11 лютого 2001 року. Він обіграв 44-річного Зібілі Кімброга технічним нокаутом у четвертому раунді. Ми спеціально наголошуємо на віці конкурента: чи то за дивним збігом обставин, чи то за велінням організаторів боїв дебютанта, більшість з його опонентів були ветеранами рингу. Інша подробиця стосується класу суперників: як правило, він був або посереднім, або взагалі низьким. За великим рахунком, істинним випробуванням можливостей Брока став його бій з авторитетним Джамілем Макклайном. Кличко, як відомо, нокаутував його 2002 року. Ще через три роки Брок обіграв Макклайна за рішенням суддів, але побував у сьомому раунді в нокдауні. Другий більш-менш знаний суперваговик – Кліф Етьєн – програв Кельвину технічним нокаутом у третьому раунді поєдинку, що відбувся на початку 2005 року. Нині в активі Брока переможна серія з 29 боїв, 22 з яких завершилися нокаутом. Його сила і в організованості, і в потужності ударів з обох рук. Однак основною зброєю претендента є усвідомлена обережність в поєднанні з умінням очікувати на свій шанс навдивовижу терпляче та стійко. Цього навчила його родина.