«Темник» по-черновецьки

Газета Київради «Вечірній Київ» скаржиться на тиск з боку КМДА і замовні матеріали

Темники повертаються до столиці, заявляє колектив «Вечірнього Києва» – газети, яка з 2001 року є виданням міськради. За словами журналістів, роботу їхньої редакції намагається «регулювати» Головне управління КМДА з питань ЗМІ та зв’язків із громадськістю.

Людмила Воробйова, в.о. головного редактора «Вечірки», розповіла на спеціально скликаній прес-конференції: «Єдине, що я почула від певних осіб з управління: ви повинні писати про все, все критикувати, але тільки не мера. Застосуйте всю вашу майстерність, аби опозиція, що б вона не робила, виглядала «не так». А найкраще – якщо ви, перш ніж пускати газету в друк, будете приносити сторінки на вичитку комусь із заступників голови Київради чи адміністрації». Як стверджує пані Воробйова, носити шпальти «на перевірку» вимагала від неї в.о. голови управління Тетяна Васильєва.

Унаслідок «ручного керування» муніципальні газети стало неможливо читати. «Візьміть газети «Хрещатик», «Вечірній Київ» і «Столиця» за останні три тижні, – аргументує в. о. головного редактора Л.Воробйова. – Вони як рідні брати: на першій, другій і третій сторінках однакова інформація і однакова подача певних посадових осіб».

Людмила Воробйова відзначає еволюцію «темника»: якщо раніше він був паперовий і його можна було показати на прес-конференції, то зараз «цінні вказівки» дають винятково у приватних розмовах, у разі чого, як то кажуть: «я не я і «темник» не моя».

На прес-конференції, до речі, окремим сектором сиділи люди, що поводилися досить виклично. Вони перебивали промовців, намагалися їх «закричати», гучно звинувачуючи в брехні. Все виглядало як організована спроба зірвати виступ «Вечірнього Києва».

Дістати якісь пояснення від прес-служби КМДА «УМ» не вдалося. Там сказали, що їм «ще не надходила офіційна інформація» щодо виступу вечірківців.
Міська влада планує провести конкурс на заміщення посади головного редактора. Утім, наразі невідомо ні про умови, ні про дату конкурсу.

Олег Снігур, «Україна молода»