По свіжому сніжку кияни спізнювалися на роботу

Уже багато років  новиною з поганими наслідками для киян стає… перший сніг. Уже й писати набридло про це, проте знову і знову пишемо, бо щоразу потерпаємо через негаразди у роботі громадського транспорту.

Негаразди міського громадського транспорту виникли не сьогодні і не через сніг. «Вечірка» десятки разів порушувала цю тему, та все одно тролейбуси і автобуси курсують, як їм заманеться. Міська влада бідкається: не вистачає коштів на придбання рухомого складу, у перевантаженому автомобілями місті весь час виникають затори. Скажімо, учора вони виникали на проспекті Перемоги у напрямку центру, на Караваєвих дачах, від Індустріального мосту до Шулявки, на Щербакова перед світлофором на вулиці Салютній. Ми це розуміємо. Але ж пояснити киянам, чому їм доводиться довгенько чекати на зупинках тролейбус, коли у протилежний бік вони йдуть один за одним, неможливо.

В.о. заступника голови КМДА Іван Салій, якому мер знову доручив займатися транспортом, розповідав нам, що тепер ритмічність руху контролюватимуть через супутник. Проте диспетчерські пункти чомусь свою роботу не виконують. Мені самому доводилося бути свідком того, як тролейбуси, зокрема 26-го маршруту, рухаються колонами один за одним або довгенько стоять на зупинках, а водій ходить салоном і продає квитки. Натомість маршрутки спритно підбирають пасажирів і тим самим забирають у міста гроші, що могли б піти на закупівлю нових тролейбусів.

І от випав перший сніг. Незважаючи на те, що «Київавтодор» вчасно закупив сіль і його машини посипали дороги, робочі прибрали зупинки, традиційно чекати на зупинках транспорт кияни почали довше. Прокоментувати ситуацію ми попросили директора тролейбусного депо №3 Івана Петренка. Я поставив Іванові Васильовичу єдине запитання: «Чому тролейбуси ходять нерегулярно?»

– Нам буває соромно перед киянами, коли в роботі тролейбусів відбуваються збої, – відповів пан Петренко. – Але в більшості випадків від нас це не залежить. Стан рухомого складу нашого депо порівняно з минулими роками значно поліпшився, щодня на лінії виходить 103 тролейбуси, які обслуговують дев’ять маршрутів. Парк постійно оновлюється. Я працюю вже понад 30 років, але не пам’ятаю такого, як зараз, коли цього року лише наше депо поповнилося 25 новими тролейбусами. Їх надходження триватиме і надалі.

А щодо затримок, то ситуація пояснюється перевантаженістю Києва автотранспортом. Особливістю тролейбуса є те, що він «пов’язаний» контактною мережею і за будь-якої дорожньо-транспортної пригоди, коли винні у ній чекають на автоінспектора, об’їхати місце аварії машина не може. От і стоїть, він доки дорогу не звільнять. Тож ми дуже потерпаємо від таких ситуацій. Звичайно, вихід із неї є, але полягає він у поліпшенні організації дорожнього руху, будівництві розв’язок, обмеженні руху іншого транспорту тощо. Було б непогано організувати вільну полосу для громадського транспорту, але при нинішньому рівні свідомості водіїв вона навряд чи лишатиметься вільною. Ви кажете про незадоволення пасажирів, які змушені довго чекати тролейбус? Головну причину цього я назвав. Проте із цієї ситуації нам допомагають вийти диспетчери і лінійні працівники, які доповідають диспетчерам про ситуацію на лінії. Якщо, скажімо, десь помічена велика кількість пасажирів, диспетчер дає команду водієві, і той на малому кільці розвертає машину, аби забрати людей із зупинок. Або дає команду порожньому тролейбусу пропустити одну-дві зупинки, щоб забрати пасажирів із третьої.