Імітація Яблонської
Спочатку трохи історії. 1 червня нинішнього року до Шевченківського районного суду міста Києва звернулася громадянка Гаяне Атаян із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Естамп» та Київського музею російського мистецтва про захист авторського права. Суд відмовив Гаяне Арменівні в задоволенні позивних вимог.
Справа ця не зовсім вписується у рамки вітчизняного судочинства, бо позивач відмовляється від авторства своєї матері Тетяни Яблонської, Героя України, щодо чотирьох художніх полотен: «Седнів», «На базар», «Збір урожаю» та «Весілля». Гаяне Атаян вважає, що ім’я її матері на виставці «Український живопис 1945 – 1989 років. Із приватних колекцій», яку організувало і провело ТОВ «Естамп» у залах Київського музею російського мистецтва, зганьбили. Тим, що ці неавтентичні репродукції відомих робіт майстрині після «легалізації» одержують статус оригіналу.
Але ж у картини Тетяни Нилівни Яблонської одна ціна, а у підробки – зовсім інша. Організатори виставок і музейних презентацій це добре розуміють.
Як же могло трапитися, що суд цивілізованої держави ухвалює нецивілізоване, на думку Гаяне Атаян, рішення? Відповідь на це запитання дала прес-конференція, яку провели адвокати Андрій Карнаухов і Катерина Ткаченко, котрі захищають авторські права відомої художниці. Їхня позиція така: суд не цікавили факти, які допомогли б з’ясувати істину. А тому й не було жодних спроб призначити мистецтвознавчу експертизу.
Звичайно, експертизи нині коштують великих грошей. То можна було звернутися хоча б за допомогою до мистецтвознавців, які вже давно заслужили право вважатися експертами. Послухаймо одного з них – старшого наукового співробітника Інституту проблем сучасного мистецтва Олександра Соловйова:
– Картина «Весілля», представлена на виставці як начебто авторський варіант, найімовірніше – твір не дуже вмілого імітатора.
Гаяне Атаян має намір подати апеляцію на рішення Шевченківського районного суду м.Києва.