Медицину врятують сімейні лікарі
У Колонній залі Київради відбулися чергові громадські слухання, темою яких було медичне обслуговування та його перспективи.
Ні для кого не секрет, що лікування потребує неабияких коштів. Особливо це питання болюче для звичайних людей із невеличкою зарплатнею. Що заважає киянам отримувати якісні медичні послуги, а людям у білих халатах їх стовідсотково надавати?
– Передусім слід змінити методи і саму систему управління, подбати про достатнє фінансування програм. Адже бюджетних коштів медицині перепадає лише 65 відсотків від потреб, – каже начальник Головного управління охорони здоров’я КМДА Людмила Качурова. – Пацієнт повинен мати інформацію, які саме послуги він може отримати безплатно. Скажімо, операція – це дороговартісна послуга, яка для бідного бюджету державної мед-установи не під силу. Не можна уявити собі якісного лікування без реабілітації, але, на жаль, ця система у нас відсутня. До послуг хворих лише один санаторій «Жовтень», – продовжила Людмила Вікторівна.
Фахівці-медики наголошують, що насамперед треба поліпшити первинну медичну допомогу. Адже хворий щонайперше йде до дільничного терапевта чи педіатра, а цих кадрів не вистачає. Хто піде працювати на 500 гривень?
І хоч у столиці немало нових сучасних, добре обладнаних поліклінік, робота терапевта важка, у нього під кабінетом найбільші черги. На 40 дільниць 30 терапевтів – це звична картина в будь-якій поліклініці.
Інна Федорук працює дільничним лікарем у Деснянському районі три роки. В середньому вона обслуговує по 30 пацієнтів. Каже, що особливо важко доводиться працювати в епідемічний період.
– Деякі мої хворі живуть за чотири кілометри від поліклініки. Доводиться їхати громадським транспортом, адже машин на це не виділяють. Проїзних тепер не видають, хоча раніше вони були. Моя ж зарплатня 540 гривень на місяць. Звичайно, до пацієнта я йду обов’язково…
Голова постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець наголосила, що проблему може розв’язати сімейна медицина. Адже у світовій медичній практиці 80 відсотків послуг надають саме сімейні лікарі.
– У новобудовах треба відкривати амбулаторні пункти, де хворих приймали б терапевт та педіатр, акушер-гінеколог. Це значно розвантажило б переповнені поліклініки, а пацієнти могли б отримати невідкладну допомогу вчасно, – каже Ольга Богомолець.
Анатолій Голубченко, перший заступник голови КМДА сказав, що так чи інак у нас немає безплатної медицини, адже вона живе за рахунок бюджету. А обсяг бюджету впливає на її якість. Отож, потрібно якнай-швидше впроваджувати медичне страхування.
Прозвучало немало скарг на столичну медицину від киян. Донор зі стажем Вікторія Яковлєва розповіла, що одного разу при заборі крові була підозра на вірус гепатиту С. Але подальші лабораторні дослідження їй довелося оплачувати з власної кишені. Нарікали на те, що деякі медустанови користуються послугами приватних лабораторій, причому не завжди якісними. Пацієнт же повинен платити за аналізи. За деякі з них – понад 100 гривень.
Соціальний працівник, яка займається ВІЛ-інфікованими, поскаржилася, що на прийом до психотерапевта доводиться вистоювати цілими днями, а послуги його вкрай необхідні її підопічним. Цих фахівців у нас не вистачає.
Заступник голови КМДА Ірена Кільчицька звернула увагу на те, що на масивах Позняки та Осокорки майже відсутні медичні установи. Ця помилка сталася ще при плануванні забудови цих районів. Це треба врахувати на майбутнє. Пані Ірена висловила думку, що на посадах головних лікарів мають працювати грамотні менеджери, а не медики. Неприпустимо, щоб лікар дбав не про здоров’я пацієнтів, а про ремонт, діставання грошей на нього тощо. Ірена Кільчицька сказала, що жодна скарга від киян на якість медичного обслуговування не залишиться поза увагою міської влади. Для цього працює гаряча телефонна лінія – 278-39-69. До речі, звернення за цим телефоном допомогло врятувати немовля.