Чиєю кров’ю добудують центр

Будівництво у столиці набуло широкого розмаху, проте ведеться воно здебільшого «з нуля» на виділених Київрадою ділянках. Разом із тим у місті чимало довгобудів – об’єктів, будувати які починали ще за радянської влади.

Яка їх подальша доля? Саме це запитання поставила собі столична влада і організувала інспекційні поїздки по таких об’єктах. Кілька днів поспіль комунальники, архітектори та економісти на чолі із заступником голови КМДА Денисом Бассом вивчали ситуацію.

Законсервований об’єкт

Першим об’єктом, який оглянула комісія, стала міська клінічна лікарня № 14 на вул. Зоологічній, кілька корпусів якої свого часу було вирішено реконструювати під Київський міський центр крові. Не можна сказати, що будівництво схоже на руїну. Зовні один із корпусів має практично завершений вигляд, сучасні вікна, дах тощо. Однак роботи тут не ведуться. Голова правління ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» Володимир Кравченко пояснив: «Було ухвалено рішення будувати лабораторний корпус. Торік приступили до робіт, освоїли всі виділені кошти – 9 млн. грн. Цього року розпочали роботи, але їх нам не оплатили, тому змушені були піти з об’єкта. Ми отримали лист від міста про те, що роботи слід припинити».

Перший заступник начальника Головного управління економіки та інвестицій Лариса Смолянинова внесла ясність: «Коли проектувався цей об’єкт, що складається з лабораторного і виробничого корпусів, то до початку будівництва ніхто не погоджував з Міністерством охорони здоров’я ні питання спільної експлуатації, ні його участі у фінансуванні. Пізніше стало зрозумілим, що такої кількості того, що тут вироблятиметься, для киян не потрібно, адже потужності центру розраховували на всю Україну. Міністерство і не замовляло місту цей об’єкт. Тож слід ухвалювати принципове рішення. Спочатку спеціалісти мають визначити, наскільки їм потрібен такий центр для медицини Києва, а потім полічити, скільки потрібно коштів для завершення об’єкта».

Ми попросили Дениса Басса прокоментувати стан справ на цьому довгобуді.

– Чому ми робимо об’їзд проблемних і перехідних об’єктів, які раніше було закладено у програму соціально-економічного розвитку Києва? – сказав Денис Якович. – Нам потрібно зрозуміти необхідність їхнього майбутнього фінансування. Центр крові – це споруда, незрозуміло чому побудована у такому вигляді, адже проектна документація затверджувалася кілька років тому. Об’єкт практично у центрі міста покинуто, немає підтвердження того, що він зводився у рамках всеукраїнської програми і що він справді потрібен місту. Тому ми ухвалили таке рішення: впродовж тижня профільні служби мерії вивчать питання про цільову необхідність центру крові, звірять усю документацію і уточнять етапи проведення робіт, щоб ми могли ухвалити рішення про долучення об’єкта до програми соціально-економічного розвитку на наступний рік. І відповідно – забезпечити фінансування і ввести в експлуатацію потрібний для киян об’єкт. Центр крові в будь-якому разі є частиною лікарні й більшу його частину вже зведено. На будівництво було витрачено 70 млн. грн., але те, що зведено, експлуатувати нині неможливо. Тому потрібна нова проектна документація, а для цього треба чітко розуміти, який ми хочемо отримати результат і наскільки це вигідно киянам.

Школа

Наступна адреса – довгобуд на вул. Жмеринській, 8, де ведеться реконструкція та зведення прибудови до середньої школи № 76. Будова – це стара школа, зведена ще в 60-х роках. Впритул до неї побудували нову школу, яку відкрили перед початком нинішнього навчального року. Нині тут навчається 500 дітей, хоча класи розраховано лише на 300 учнів.

– Те, що ми побачили, це фактично постійний ремонт, – зазначив Денис Басс. – Будівництво велося без проектної документації, і це велика проблема. Але ми розуміємо: будівництво найближчим часом необхідно завершити – це пусковий об’єкт. Школа є однією з примітних пам’яток Святошинського району. Потрібно із «Київпроектом» затвердити всі зміни і дати остаточну заявку на конкретний проект. Йдеться про те, щоб оцінити роботи, закладені у кошторис раніше, адже із 2002 року ціни на будівництво змінилися. Попередній проект повністю профінансовано, тому йдеться про зміну програми. Необхідно дооцінити остаточний проект і затрати долучити до змін у бюджеті, щоб мати змогу запустити об’єкт в експлуатацію, оскільки він справді вкрай потрібен місту.