«Сумно» дає оптимізм
До недавнього часу український сегмент Інтернету не міг запропонувати якісні україномовні видання. Змістовним винятком є некомерційний портал sumno.com, який щойно відсвяткував річницю своєї діяльності.
Назва видання пояснюється його девізом: «Сумно культурі без політики!» Ресурс створено групою ентузіастів. Зокрема, його керівник Богдан Логвиненко навчається у Києво-Могилянській академії. Ось як колектив видання обґрунтовує свою діяльність: «Турбота про культуру є завданням не лише держави, а передусім, свідомого громадянського суспільства, формуванню якого й повинен сприяти наш сайт». За мету sumno.com поставив собі українізацію українського Інтернету.
Постійно над сайтом працюють шість осіб, троє з яких – міські координатори у Харкові, Києві, Львові. На сайті з’являється кілька матеріалів на день, переважно – музичні новини, книжкові рецензії, ексклюзивні інтерв’ю з діячами культури, світлини з концертів, презентацій, подій, сюжети про які не часто потрапляють у випуски теленовин. Як і в інших інтернет-виданнях, значну частину насолоди від читання sumno.com приносить можливість коментарів, обговорення статей у форумах. Сайт тримається на непрофесійних журналістах, рецензентах, критиках, маючи перед собою мету – досягти авторитетності. «Якщо видання авторитетне, воно втримається і на некомерційній основі – за кордоном прикладів до біса, в нас, на жаль, ще цього немає», – каже пан Логвиненко.
Але пишуть у sumno.com не тільки фанатично віддані справі студенти, а й знаменитості українського культурного процесу – скажімо, літературний критик Ігор Бондар-Терещенко, деякі професійні журналісти. Орієнтується сайт на молодіжну аудиторію, як на наймобільнішу частину суспільства. Відвідувачів – від 300 до 600 на день.
Видання некомерційне і максимально безформатне. «Ми поза межами будь-яких форматів, оскільки неформат – це також певною мірою стандарт», – коментує Богдан Логвиненко. За рік сайт досяг такої популярності, що на вечірці на честь заснування виступили Михайло Барбара з «Мертвого Півня», гурт «Тінь Сонця», Лірник Сашко, письменниці Ірена Карпа, Марина Соколян, Світлана Поваляєва. Усі вони виступали безплатно, що найкраще підтверджує статус некомерційності проекту.
Власне, видання, які претендують на повноцінний український культурний портал, час від часу з’являються в Інтернеті, але мало кому вдається набути популярності і тримати якість матеріалів на рівні. «Поки що молодь мало зацікавлена у проблемах літератури, української музики та україномовного кіно, – говорить Богдан Логвиненко про найбільші перепони у створенні sumno.com. – Але це лише поки що, бо, зрозуміло, що попри планову дебілізацію народу, людині властиво повставати. Ми зацікавлені у появі конкуренції, але поки що на горизонті щось ніц не з’являється. Є російськомовні продукти, які кришують російські капітали. Українську мову, попри попит у кінотеатрах, перевагу в книгодруці, якийсь «мудрий» соціолог назвав нерентабельною, тому видання з’являються тільки російськомовні».
Крім того, на думку пана Логвиненка, важливу роль відіграє аполітичність видання: «Це те, чого бракує кожному українцю...»