Дати шанс вибору

Проституція в Україні кримінально відповідальна. Адвокати, міліціонери й медики вважають це юридичним анекдотом. Щоб довести в суді провину жінки, яка торгує тілом, потрібно привести третього – свідка, що підтвердить: секс дійсно був оплачений.

Слід одразу зазначити, що жоден закон не зможе справитися із самим явищем проституції, але сили держави повинні бути спрямовані на поліпшення стану жінок. Тут необхідно звернути увагу на досвід європейських країн, що вже давно зважилися на «нестандартні», на український погляд, підходи до цього питання.

Наприклад, у Німеччині вже чотири роки чинний закон про проституцію, першою статтею якого є закріплення за проституцією статусу трудової діяльності. Новий закон зобов’язує проходити регулярні обстеження у медичних установах тим, хто займається проституцією. Цей пункт важливий з урахуванням досвіду таких країн як Греція, де для обстеження повій створені контролюючі органи, діяльність яких найчастіше приводить до того, що жінки і чоловіки уникають реєстрації, чим перекривають собі доступ до послуг медиків.

Німецький закон про проституцію пропонує зайнятим у цій сфері чоловікам і жінкам укладати трудові договори, що, як і у всякій іншій галузі, передбачають соціальне страхування, тобто надають право на допомогу з безробіття, безплатну перекваліфікацію і так далі. Таким чином, якщо той, хто займається проституцією не задоволений своїм доходом або з інших причин хоче відмовитися від цього заняття, він стає на біржу праці, де йому, як і будь-якому іншому безробітному, пропонують перекваліфікацію з одержанням допомоги на час навчання аж до влаштування за новою спеціальністю.

Безумовно, Україна нині не може на такому високому рівні надати соціальний захист жодному зі своїх громадян, але нам важливо звернути увагу на ліберальні підходи до цієї проблеми, метою яких є захист чоловіків і жінок, змушених у такий спосіб заробляти собі на життя. Чиновники й співробітники правоохоронних органів, що говорять «про боротьбу з проституцією», схоже, мислять у першу чергу категоріями боротьби зі злочинністю, що на практиці є боротьбою із самими повіями. Але з ними потрібно не боротися, їм потрібно дати альтернативу, шанс вибратися.

У Швеції, Великій Британії й Ірландії громадськість і парламентарії підтримали закон про криміналізацію клієнта. Це значить, що злочином є не діяльність повії, а покупка клієнтом її сексуальних послуг. У такий спосіб ці держави позначили свою позицію стосовно проституції як явища.