НСНУ скоротиться. Чи лише в назві?

Сьогодні відбудеться з’їзд «Народного союзу «Наша Україна». Достеменно відомо, що делегати переоберуть керівні органи партії і проголосують за (а може, й проти) перейменування НСНУ на просто партію «Наша Україна».

Відтак президентська  партія і заснований нею блок шістьох інших політичних сил, а також парламентська фракція носитимуть одне ім’я. Якщо, власне, сам блок не перетвориться на серцевину опозиційної конфедерації «Європейська Україна», що теж обговорюватимуть делегати. Як і загалом найближче майбутнє «Нашої України»: нашоукраїнці мають затвердити рішення  політради партії про перехід в опозицію й  погодитися з відставкою своїх міністрів. Нагадаємо,  що глава ради НСНУ Роман Безсмертний позавчора пообіцяв піти з партійного поста, якщо не знайде у цьому питанні розуміння однопартійців.

З’їзд розставить крапки і в інших партійних проблемах. Не секрет, що в НСНУ є кілька груп впливу: від прихильників подальших взаємин із регіоналами «задля об’єднання України» чи добробуту власного бізнесу до прибічників злиття з БЮТ у радикальній  опозиції. З приводу останнього – нависли хмари й над перспективою Миколи Катеринчука  надалі керувати партійним виконкомом. Ще недавно політологи подейкували, що цей з’їзд не обійдеться без скандалів, пророчили й розкол, демарш групи Катеринчука – Князевича тощо. У останній момент ці суперечки у керівних органах вгамувалися. Та чи є примирення на місцях, у регіональних осередках, які й відряджатимуть делегатів на з’їзд? Деякі місцеві парторганізації вимагають «зачистки» президії НСНУ від одіозних осіб, «сірих кардиналів». Інші осередки вже звернулися до Віктора Ющенка з проханням не залишати партію, продовжувати обіймати посаду її почесного голови. У цьому теж є інтрига: не лише політологи прогнозують вихід президента з НСНУ, а й глава його Секретаріату, теж нашоукраїнець, Віктор Балога припустив, що Ющенко може відмовитися від почесного членства в партії, аби бути «над процесом» у державі. Уже тривалий час «злі язики» твердять, що глава держави робить ставку на інший політичний проект, що нібито організовують не «нашоукраїнські» люди з його оточення (називають зокрема Зінченка, Луценка та окремих неодіозних відомих нашоукраїнців).

Хоча й у партії, яка створювалася, власне, «під Ющенка», є бажаючі до виборів позбутися іміджу «президентської сили», який обмежує політичні, зокрема й опозиційні вольності. Однак, хто з нашоукраїнців може позмагатися у опозиційній харизмі з пані Тимошенко? Загалом, схоже, «Наша Україна» й утримується у рейтингах хіба що завдяки харизмі того ж свого почесного голови. Є, щоправда, задатки харизматичності у кількох молодих політиків iз «Нашої України», але саме вони, як кажуть, мріють про нову партію.

Як воно буде насправді, читайте у наступному номері.