...І мертві з косами

Серед різноманіття світових музеїв є й страшні, відвідувати які рекомендується людям із міцними нервами.

Музей чортів. Каунас. Литва

Єдине місце у світі, де вигук «Тисяча чортів!» сприймається буквально. Приблизно стільки чортів, чортих, чортиків і чортенят тут і зібрано. Музей створили 1966 року на основі приватної колекції професора А. Жмуйдзинавичюса. Зібрано вже близько двох тисяч експонатів. Чорти з кераміки, дерева, металів, шкіри, пластмаси й інших, часом найекзотичніших матеріалів, привезені в Каунас з 23 країн. Колекція постійно поповнюється. Каунаське зібрання нечистої сили на сьогодні найбільше у світі.

«Ворота арештантів». Гаага. Нідерланди

Амстердамський Музей катувань значно відоміший гаазького. Однак найстрашніша експозиція саме тут, у політичній столиці Нідерландів. На центральній площі Гааги Баутенхоф височить похмурий древній каземат (XIII ст.), куди на катування звозили злочинців із усього королівства. Тут же увазі відвідувачів пропонується робочий інвентар екзекуторів. Якщо в першу ж хвилину ви не знепритомнієте від жаху – а таке тут частенько трапляється, – музейний гід люб’язно і дуже докладно розповість, як саме використовували знаряддя тортур.

Музей душ покійників. Рим. Італія

У ризниці церкви Дель Сакро Куоре бажаючі можуть відвідати маленький музей, у якому зібрані докази присутності душ померлих на землі. Щоб потрапити в музей, потрібно просити дозволу в місцевого священика. Однак це чиста формальність – вам відкриють таємничі двері й усе покажуть. Колекцію почав збирати в 1912 році настоятель церкви. Нині тут сотні експонатів, пов’язаних із примарами. Є, приміром, нічний ковпак з відбитками закопчених пальців. Це сліди дотику примари Луїзи ле Сенешель. 7 травня 1873 року покійниця з’явилася під покривом ночі до свого чоловіка, який мирно спав, кілька разів преболяче вщипнула за ніс і мстиво зірвала з нього нічний ковпак. Так, на думку вдівця, котрий іноді дозволяв собі вільності, вона нагадала про те, що треба дотримуватись жалоби... От тільки сфотографувати бродячі душі нікому ще не  вдавалося.

Музей тортур. Мдіна. Мальта

Суцільні відьми й інквізитори-бузувіри. І хоча музеїв, що зберігають «іспанські чоботи», гільйотини та іншу страхітливу атрибутику у Європі чимало, мальтійське зібрання не має рівних за силою впливу. Цей музей у древній столиці Мальти, у якій мало хто живе: середньовічні безлюдні вулички, сходинки у музейний підвал – і от вони: вішальники, люди без голів, диба, обценьки для виривання нігтів і тиски для здавлювання черепа. Знаряддя катувань винятково «рідні», середньовічні. Персонажі – воскові, але навдивовижу натуралістичні. Людина з витріщеними очима й екзекутор, що заливає їй у горлянку киплячу олію. Інквізитор, що вириває жертві язика. Ще один експонат: два сітчастих мішки, в одному – чоловік, в іншому – кістяк. І нарешті – горбань-доглядач, що невідступно слідує за відважними екскурсантами.

Вежа божевільних. Відень. Австрія

У XVIII столітті у цій вежі утримували божевільних. Нині сюди підніматися рекомендується або відчайдушно сміливим людям, або закінченим цинікам. Елегантне гінекологічне крісло з червоного дерева, засушені і заспиртовані органи, препаровані черепи і муміфіковані голови закононеслухняних громадян; експонати, що демонструють наслідки венеричних хвороб і випадки патологічного збільшення геніталій...

(За матеріалами інформагентств)