Готували «запасні аеродроми»
Відразу пояснюю читачам, що «Опора» в даному випадку – не телеграфний стовп, а один із політичних. Точніше, політологічно-соціологічних. Це незалежна громадська організація моніторила повторні вибори міських голів у деяких обласних центрах України – зокрема, в Черкасах, Кіровограді, Чернігові.
Тож чому в жовтні ще не мають мера Черкаси, коли мав би він бути у славному місті на Дніпрі ще наприкінці березня. Річ у тому, що тут лідера виборчих перегонів Анатолія Волошина напередодні виборів було відсторонено від участі у них. Дії територіальної виборчої комісії пояснювалися тоді ухвалою Соснівського районного суду. Він, суд, розцінив рішення виконавчого комітету міськради Черкас про надання пільг для проїзду у міському громадському транспорті студентам та учням як підкуп Волошиним виборців, хоча насправді було всього-на- всього виконано рішення міськвиконкому.
Суд прийняв рішення на користь іншого кандидата – Валерія Пащенка. Але й він не втішався результатами виборів на свою користь: ТВК визнала вибори недійсними.
До повторних виборів територіальна виборча комісія ані Волошина, ані Пащенка не допустила. Нового фаворита «меріади» Сергія Одарича зняли «з дистанції» з формулюванням «у зв’язку зі скасуванням постанови про реєстрацію».
Наступні повторні вибори міського голови були призначені на 18 червня. Але територіальна виборча комісія скасувала і їх. Мовляв, Черкаська міська рада не забезпечила у повному обсязі фінансування цього заходу, що унеможливило дотримання календарного плану основних організаційних заходів з підготовки і проведення виборів.
Утім незалежні громадські спостерігачі відзначили, що ТВК не мала повноважень для прийняття такого рішення, оскільки відповідний закон про вибори не дає комісіям цього рівня такого права. Тож під час прес-конференції керівники громадської мережі «Опора» стверджували, що спостерігаються системні спроби залишити обласний центр без легітимного міського голови. Чергові повторні вибори призначено на 5 листопада. Але уже нині можна робити висновки, що все це безкінечне дійство чиниться на користь відповідних політичних сил. А допомагають їм, за свідченням прокуратури Черкаської області, посадові особи міської територіальної виборчої комісії та міськвиконкому, що є відвертим зловживанням владою та службовим становищем.
І тут виникає запитання: чому ж слідчі тієї ж прокуратури не доводять справу до кінця і не називають винуватців поіменно, адже Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» на їхньому боці?
У Кіровограді інша ситуація. Переможець виборчих перегонів за крісло мера представник БЮТу Валерій Кальченко став іще й народним депутатом України.
Він повідомив ЦВК про своє бажання працювати у Верховній Раді. Але міська рада не погодилася з цим. Тому і по сьогоднішній день Валерій Михайлович залишається сумісником. А жителі Кіровограда досі не розуміють, чому, йдучи до Верховної Ради, пан Кальченко балотувався ще й на посаду міського голови?Подібна ситуація й у Чернігові, де обраний міським головою член Соціалістичної партії Микола Рудьковський розглядав мерську посаду як «запасний аеродром». На той випадок, якщо не пройде до Верховної Ради. Але він пройшов. І легко відмовився від головного чернігівського крісла. До речі, соціалісти боролися за цю посаду більше восьми років. Вони тепер правлять бал у Чернігові й не хочуть здавати тут свої позиції. 26 листопада в Чернігові відбудуться вибори мера. Вони повинні дати відповідь на два запитання: чи з’явиться на чолі Чернігова людина, яка буде працювати задля інтересів міської громади, і яка політична сила переможе тут.