Краще в опозиції, ніж без позиції
«Наша Україна» нарешті визначилася: вона в опозиції. До кого, щоправда, лідер фракції і однойменної партії Роман Безсмертний не уточнив, виголошуючи офіційну заяву з трибуни Верховної Ради. Зрозуміло наразі одне – не до президента, партійного почесного голови. На відміну від БЮТ, скажімо.
Коли Олександр Мороз оголосив про виступ Романа Безсмертного, парламентська зала неабияк пожвавішала. Усі знали, що він скаже. Тим більше, що цієї заяви уже чекали півроку (незалежно від її змісту). Стільки ж часу виступ Безсмертного переписували, залежно від владно-політичної кон\'юнктури. Ключовими її словами, як очікували, мали стати: або «коаліція», або «опозиція».
«Наша Україна» все ж обрала останнє. «Інформую вас, що 5 жовтня фракцією «Наша Україна» прийнято рішення про перехід в опозицію», – заявив на всю країну Безсмертний. Офіційна його риторика, щоправда, відрізнялася від вільних роздумів на цю ж тему: десь місяць тому Роман Петрович в інтерв\'ю одному з телеканалів зауважив, що, мовляв, в опозицію не переходять, а опиняються там після формування коаліційної влади. Тоді він згадував про БЮТ, який «опинився». А «Наша Україна», як бачимо, таки «переходить».
Які ж причини цього «переходу» і такого довгого шляху? Безсмертний пояснив: «Таке ж рішення прийнято всіма шістьма партіями, що входять до блоку «Наша Україна». Останні два місяці ми стали свідками того, як відбувається злом внутрішнього і зовнішнього курсу України, який був підтриманий на виборах президента Віктора Ющенка, руйнуються процеси інтегрування до СОТ, зупинені програми співробітництва України з ЄС, зазнає корінної ломки вступ до євроатлантичної спільноти... Уряд проводить політику економічного абсурду». Роман Петрович розкритикував проект держбюджету-2007, заявив, що уряд «поглиблює адміністрування підприємницької діяльності».
– За таких умов «Наша Україна» вийшла з переговорного процесу, «Наша Україна» в опозиції, наші міністри залишають уряд, – оголосив ватажок президентської політичної сили, перегукуючи шум парламентської зали. Безсмертний звернувся до опозиційних сил «у парламенті й поза парламентом сформувати «Європейську Україну» як конфедерацію, виробити план дій, який би ставив за мету створення альтернативи діяльності антикризової коаліції та нинішнього уряду». Першочергово, за словами Безсмертного, опозиція має виробити законопроекти з прискорення курсу України на «європейську та євроатлантичну інтеграцію».
Але найпромовистішим у виступі Безсмертного був пункт про потребу створити опозиційний уряд. Іншими словами, «Наша Україна» вчора хоч не простягла привселюдно руку дружби БЮТ, але відкрито підтримала ідею Юлії Тимошенко про так званий тіньовий Кабмін.
Чи то обмовившись, а чи з натяком лідер «Нашої України» назвав майбутнє об’єднання парламентської опозиції… коаліцією. Звісно, що мав на увазі не ту «демократичну», що вмерла, а, схоже, її аналог у перспективі. Тим більше, що Безсмертний, між іншим, проанонсував «настання необхідного моменту» для прийняття законодавчого доробку нової опозиції, аби «прискорити вступ України до європейської та євроатлантичної спільноти». Говорячи про майбутнє, Безсмертний згадав і про вчорашній день, він назвав обрання керівництва Верховної Ради «позакоаліційним», а, отже, неконституційним, як, вочевидь, слід розуміти.
Тим часом, Юлія Тимошенко хотіла, було, випередити виступ Романа Безсмертного і ще раніше оголосити про поіменний список депутатського об’єднання «Парламентська опозиція». Хай «Наша Україна» приєднується, поспішає у потяг, що рушив. Мовляв, така вже її доля – проситися як не в коаліцію, то в опозицію. «Але навіть у такій дрібниці нам було відмовлено. Сказали, навіщо оголошувати, це не передбачено регламентом», – скаржилася Юлія Володимирівна на Олександра Мороза.
Останній за регламентом мав право на репліку. Але ж наш спікер – ще й поет. Тож замість того, щоб виправдовуватися за звинувачення пані Тимошенко, пан Мороз продекламував: «Шлях святий проліг увесь – з ЄЕСУ аж у ЄС». Цим Олександр Олександрович намагався дати оцінку вчорашнім заявам опозиційної лідерки (що перегукувалися, до речі, з вище згадуваним виступом опозиційного лідера) про курс України в Європу та колишнім справам Юлії Володимирівни на посту керівника відомої колись енергетичної компанії.
Утім, учора сварилися між собою не лише Мороз з Тимошенко (при цьому чомусь не сходять з пам’яті їхні палкі запевняння про дружбу і опозиційний союз кілька місяців тому). Гнівався ще й Петро Симоненко на Віктора Ющенка, точніше на його останній указ про, як сказав комуніст, «спробу реабілітації кривавої бандерівщини». Верховна Рада не може скасувати рішення глави держави, тож Симоненко вкотре запропонував «скасувати президента». Казав головний український ленінець про Ющенка ще й не таке. Цитувати не будемо. Зазначимо лише, що від репліки на виступ лідера КПУ не втримався президентський представник у парламенті Юрій Ключковський. Він пригрозив Симоненкові кримінальною відповідальністю за образу честі головного державного посадовця.
Сварилися вчора й Валентин Зубов із БЮТ та Василь Волга з СПУ на тему… депутатської етики. Тут теж не обійшлося без «образи честі» один одного.
Словом – пленарний день не пройшов даремно. Навіть кілька законопроектів було проголосовано, після того як емоції вгамувалися.