Платимо за чужі гріхи
«Вечірній Київ» ще років десять тому писав про перевитрату води в помешканнях киян. Ці перевитрати фіксувалися у квитанціях на сплату комунальних послуг, і мешканці змушені були сплачувати за споживання такої кількості води, яка перевищувала норму в кілька разів. Журналістські розслідування довели: жеки і «Водоканал» списують на киян ту воду, яка витікає з дирявих труб, а не з наших кранів. На жаль, тоді міська влада не прислухалася до голосу газети.
І от на розширеній колегії КМДА це питання порушив начальник Головного управління житлового господарства Володимир Стороженко. Він зазначив, що в окремих житлових будинках зафіксовано значне перевищення нормативних витрат води. Наприклад, на вул. Жилянській, 7-б при нормі споживання на одну людину 5,5 кубометра споживається у 4,9 раза більше. Кажуть, що в цьому будинку встановлено застарілий водолічильник. У будинку на вул. Бориспільській, 37 споживання перевищує норму у 13 разів, на проспекті Радянської України – у 15 разів!
– Яким чином може бути споживання води у 5 разів більше? – запитав перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко. – Застарілі лічильники показують у п’ять разів більше води, ніж її споживають?
З’ясувалося, що коли лічильник не працює, розрахунок ведеться за середньою величиною споживання за минулі місяці. При цьому власники квартирних лічильників сплачують за їх показниками, а решту води «розкидають» на квартири без лічильників – так і виникає колосальна перевитрата. Коли таке трапляється, жеки зобов’язані викликати фахівців із «Київводоканалу» і обстежувати такі будинки. Але вони цього не роблять. Гендиректор «Київводоканалу» Сергій Сердюк, пояснюючи ситуацію, заявив: «Таке відбувається тому, що реально не знімаються показники внутрішньоквартирних лічильників. Я перевіряв особисто. Там, де є лічильники, пишуть норму 0,5 кубометра. А там, де їх немає, виходить три норми». Як бачите, навіть не три, а набагато більше. Адже за наявності будинкового лічильника мешканці не мають можливості бачити його показники – от і списують на них чужі гріхи, що фактично підтвердив представник ГІОЦу (інформаційно-обчислювального центру). Він пояснив, що вони беруть загальну кількість води, яку представляє «Водоканал», розраховують її на кожну особу і передають ці дані у жек. Якщо той згоден, ГІОЦ друкує квитанції на оплату.
Начальник Головного управління житлового забезпечення Михайло Голиця зазначив: «Виконавець послуг повинен укладати угоду з покупцем – кожним власником квартири. Коли на ринку ми купуємо в бабці помідори, то вона приносить свої ваги – ми не повинні при купівлі чогось носити із собою ті ваги. А директор «Водоканалу» каже, що не хоче ставити лічильник, хоче продавати воду, а покупець хай ставить лічильник. Це рішення проголосовано Київрадою. Тож треба змусити цих людей визнати, що вони виконавці послуг – тоді питання зникне».
– Такі приклади є у всіх районах, – наголосив Анатолій Голубченко. – Але найбільше їх у Голосіївському. Маємо претензії і до Шевченківського району. Скажімо, у будинку у Михайлівському провулку, 12-в норму споживання перевищено у 14,7 раза. У вересні 68 кубометрів води на людину. Яким чином у будинку на три квартири можна використати стільки води? Теоретично це неможливо – навіть якщо цілодобово будуть відкриті крани, такого не буде. Тому я пропоную заборонити без створення комісії підписувати акти звірки по тих будинках, де перевитрати води більше, ніж удвічі перевищують норму. Голови адміністрацій кожного району мають розібратися по всіх таких випадках і застосувати відповідні адмінзаходи, аж до зняття із займаних посад тих керівників жеків, де споживання води перевищило норми у 5, 6, 10 і більше разів.