«Народ розчарувався у своїх героях»

Більшість європейських газет цими днями пише про серйозну політичну кризу в Україні. Зокрема, німецькі видання розчаровані в українському лідерові Вікторові Ющенку і розмірковують про можливе пожертвування ним демократичних інтересів народу України в обмін на збереження влади і прибутків його найближчого оточення.

Дисонансом до заяв українських лідерів про їхні наміри вступити до Світової організації торгівлі звучить публікація в європейському виданні «Вол Стріт Джорнел» про те, що ЄС оприлюднив список країн з найбільшим обігом піратської продукції, де разом з Росією, Туреччиною, Китаєм і Чилі фігурує також Україна.

На цьому тлі не досить оптимістично звучить твердження українського президента Віктора Ющенка в інтерв’ю німецькій «Ганделсблатт», що «спочатку ми повинні провести в Україні такі реформи, які б дозволили нам вступити до СОТ». У цьому ж інтерв’ю Віктор Ющенко фактично визнав крах «Помаранчевої революції» сказавши, що «відбувся драматичний розкол з питань членства в ЄС і НАТО, економічної політики; єдності не було також щодо питань державної мови і церкви» і додав, що «рватися до влади заради самої влади – це не для мене і не для моєї партії».

Тому, мабуть, і не дивно, що після таких заяв Віктора Ющенка в Німеччині, газети написали, що «Помаранчева революція остаточно відійшла в минуле». А «Таґесцайтунґ» висловила навіть припущення, що Віктор Ющенко не те, щоб повірив Вікторові Януковичу, «він просто хотів, можливо, зберегти за найвірнішими своїми прихильниками владу і прибуткові місця» і ця ж газета резюмує – «народ уже більше не підтримає революцію, бо розчарувався у своїх колишніх героях».

Європейське видання «Вол Стріт Джорнел» робить висновок, що «Росія перемагає Захід у битві за пострадянський простір» і відзначає, що свідченнями цього є «закінчення «Помаранчевої революції» в Україні сваркою її лідерів, що призвело в серпні до призначення відкрито проросійського прем’єра. У вересні він заявив, що Україна відкладає питання свого вступу до НАТО». Це видання наголошує, що «у той час, коли Москва відновила свій вплив у регіоні, про який Кремль відкрито заявляє як про свої володіння, бажання Заходу протистояти Росії у цьому питанні знизилося».