Десять голосів, що сколихнули світ

За межами політики, глобальних конфліктів, що розколюють земну кулю з усіх боків, вони народжені об’єднувати світ через мистецтво. Вони народжені співати. Саме таку назву отримала програма, приурочена до 15-річчя музичного колективу «Хор Турецького», який днями завітав з Росії до нашої столиці.

Десять голосів – від найвищого, неповторного тенора-альтино і до найнижчого, баса-профундо під час звучання сплітаються так, що часом здається, ніби співає одна людина, здатна набувати різних іпостасей.

Постійна і необмежена імпровізація – головна риса стилю виконання. Хор більше тяжіє до театру пісні, де відтворюються мізансцени, а пластика танцю допомагає майже фізично відчути дотик кожного голосу.

Особливість такого мистецького явища, як «Хор Турецького» – у його інтернаціональності. Музичний діапазон творчості цих людей світу коливається від арій класичних опер та бродвейських мюзиклів до французького шансону та російських романсів.

Ці музичні поліглоти співають десятьма мовами, всюди і повсякчас вбираючи голоси всіх народів. Загальновідомі слова мрійливо-тужливої пісні «Чорні брови, карі очі», але коли її виконав цей десятиголосий хор, слухачі підтримали давню мелодію бурхливими оплесками. Кажуть, що в кожної людини є своя зірка на небі. А ось «Хор Турецького» має своє свято, яке шостого лютого запровадив мер Маямі на їхню честь. До слова, в американській пресі з’явилася сила-силенна публікацій зі схвильованими відгуками про колектив. А з рядками «Ніщо так не хвилює наші серця, як їхні голоси» погодиться кожен, хто бодай раз побував на їхньому концерті.

Ксенія КИРИНДЯСОВА