Європа наступає

 Маневри за лаштунками рингу

Світовий супердивізіон «ожив» одночасно з настанням весни. Подією березня проголосили титульний матч за участю Хасима Рахмана. Завтра звання чемпіона світу захищатиме Ламон Брюстер. А в останній декаді квітня в центрі загальної уваги опиняться Крис Бірд і Володимир Кличко. Втім, не менш цікавими є й залаштункові події в професійному боксі.

Квартет українців у світовій сотні

Одна з основних тем у боксерському товаристві – наступ «білої» Європи. Звісно, «темношкіра»  Америка й гадки не має,  щоб поступитися провідними позиціями в найпопулярнішій – суперважкій – категорії. Проте й вона відзначає беззаперечні досягнення вихідців із Старого Світу. Принаймні четверо європейців міцно тримаються серед п’ятнадцяти найкращих бійців сучасності за версією Міжнародної боксерської організації. Мова про українця  Кличка-молодшого, росіян Миколу Валуєва та Султана Ібрагимова, а також про німця албанського походження Луана Красніки. До того ж Валуєв і Кличко посідають місця в чільній п’ятірці, а росіянин, як відомо, чинний володар золотого пояса за версією Всесвітньої боксерської асоціації, ще й залишається єдиним, хто не зазнав поразки більш як у сорока поєдинках на  професіональному рингу. До світової топ-сотні суперваговиків березневого зразка входять четверо українців, по троє поляків і німців, шестеро росіян, а також ірландець, данець  та білорус.

Під загрозою й гегемонія Дона Кінга

Істотним є представництво боксерської Європи і в окремих номінаціях. Українець Володимир Кличко посідає найперші позиції в офіційних списках претендентів на чемпіонський титул за версіями Міжнародної боксерської федерації та Всесвітньої боксерської організації і друге – в реєстрі Всесвітньої боксерської асоціації. Ще двоє наших бійців «засвітилися» серед п’ятнадцяти найкращих: Олександр Димитренко – одинадцятий в претендентському списку WBO, Володимир Вірчис – дев’ятий в цій же номінації та п’ятнадцятий – за списком WBA. Крім Валуєва, чемпіона світу WBA , Росія представлена в чільних десятках ще й Олегом Маскаєвим, першим номером у WBC, а також Ібрагимовим і Русланом Чагаєвим. А це означає, що слов’яни, якщо,звісно, зуміють об’єднати менеджерські зусилля, уже не опосередковано, а цілком реально загрожують промоутерській гегемонії Дона Кінга та його сателітів.

Два титули на кону в квітні

Особливо важливими з огляду на це будуть квітневі титульні бої за участю Кличка-молодшого та Сергія Ляховича. Якщо пострадянським атлетам поталанить зійти на вершину, то  похитнуться й позиції менеджерів з Америки. Принаймні Донові Кінгу доведеться змиритися з остаточною втратою можливостей стати повноправним володарем чемпіонських поясів у всіх чотирьох найпрестижніших номінаціях. Очікувати сюрпризу від білоруса Ляховича, звичайно, важко:  його турнірний досвід, як і авторитет у боксерському світі, не порівняти з відповідниками Брюстера. 32-річний чемпіон WBO   виграв на професіональному рингу 33 поєдинки з 35 і по праву вважається безстрашним і безкомпромісним воїном з ударом неймовірної сили. Проте на боці Ляховича уроки радянської школи боксу, однієї з найавторитетніших у світі, а це також важить чимало. Хоча з білоруським суперваговиком нам ще треба познайомитися ближче: чужі перекази не завжди бувають повними та достовірними. Зате про свого співвітчизника ми знаємо все. І те, що Кличко-молодший  шість років тому вже перемагав американця Бірда. І що після того він зазнав аж двох особливо тяжких поразок, у тому числі й від Брюстера. І що в складному бою з молодим нігерійцем Самуелем Пітером українець виявив і високу майстерність, і виняткову стійкість… Нині Володимир цілеспрямовано готується до чергового титульного поєдинку на Мальорці під керівництвом Еммануеля Стюарда. Сам бій, як відомо, відбудеться в німецькому Мангаймі 22 квітня. Лише за його підсумками можна буде ретельно й значною мірою реально спрогнозувати можливий перебіг подій в суперважкому боксерському дивізіоні.