Лесин голос чути

У приміщенні Київського літературно-меморіального музею Лесі Українки відбувся традиційний літературно-мистецький вечір «Плеяда», присвячений 135-ій річниці з дня народження геніальної поетеси.

Відомий культуролог Вадим Скуратівський зазначив, що Леся Українка здійснила величезну місію – презентувала світові українську культуру. А ще мистецтвознавець переконаний, що поетеса в своїх драматичних творах спрогнозувала важке ХХ століття. До того ж вважає, що Леся Українка ще до кінця не прочитана (у сенсі – її ще не сповна зрозуміли).

Переконана у винятковому значенні фольклору для розвитку національної культури, поетеса власним коштом організовує 1908 року фольклорну експедицію на Лівобережну Україну, аби записати думи на фонограф. Експозицію очолив композитор Філарет Колесса. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона здійснює на фонограф запис дум від кобзаря Гната Гончаренка. На дуже пошкодженому валику №10 збереглося звучання голосу Лесі Українки. 1971 року фірма «Мелодія» випустила платівку, де звучить цей коротенький фрагмент голосу письменниці.

На вечорі відбулася презентація відреставрованого Національною радіокомпанією України за ініціативи і сприяння Волинського братства звукозапису з голосом Лесі Українки з фондів Музею. Щоправда, голос поетеси через пошкодження звучить дуже слабенько. Очевидно, поетесі не сподобалося власне виконання думи «Ой заїхав козак та з Україноньки», тому вона намагалася пошкодити валик. Із 43 секунд Лесиного голосу вдалося відновити лише 15.

Артисти Театру на Липках представили уривок з вистави «Лісова пісня» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки. Як відомо, поетеса ставилася небайдуже до свого твору, вказуючи на те, що він не один раз вводив її в стан екстазу. Побоювання щодо надлишку еротизму в інтерпретації режисера театру Віктора Гирича не справдилися, тому бурхливі оплески присутніх засвідчили: еротизм не перейшов межу вульгарності. Віктор Гирич зазначив, що режисерам завжди було важко віднайти творче вирішення драми. Коли режисер 1984 року вперше поставив «Лісову пісню», то він акцентував увагу на тому, що цей твір показує молоде кохання. А нині Гирич звернув увагу на іншу проблему – співвідношення язичницького і християнського в душі.