ЄВРО-2008:найперший успіх України

Світовий чемпіонат лише вийшов на фінішну пряму – фінальний етап найпопулярніших змагань сучасності відбудеться влітку на стадіонах Німеччини. Але й континентальний футбольний форум, останній акорд якого має пролунати через два роки, уже бентежить уболівальницькі серця. Наприкінці минулого тижня Європейська спілка футбольних асоціацій остаточно визначилася з ігровим календарем. Причому турнірний графік у групі «В», де виступає національна команда України, довелося затверджувати вольовим рішенням УЄФА на засадах жеребкування.

Без комплексу меншовартості

Дійти компромісу на переговорах учасникам «нашої» сімки так і не поталанило, а в ролі головних антагоністів виступили національні команди Франції та України. «Трикольорові», користуючись правами господарів консультативної зустрічі та титулом основного фаворита перегонів, аж надто відверто працювали на себе, цілковито нехтуючи інтересами «жовто-блакитних». Українці, позбавившись горезвісного комплексу меншовартості, притаманного вітчизняній футбольній федерації наприкінці минулого століття, рішуче не сприйняли статусу «третього зайвого» і своїх позицій не здали. Як підсумок, результати жеребкування, що його провела УЄФА, виявилися значно вигіднішими для нас порівняно з визначеними попередньо французами. Останні, зрозуміло, офіційним календарем задоволені меншою мірою. Хоча, як стверджують експерти, найбільшого розчарування з-поміж основних фаворитів зазнали не французи, а італійці. Втім спробуймо проаналізувати ситуацію самотужки – пам’ятаючи, що до фінального турніру потраплять по дві найкращі команди з кожної відбіркової групи, а «сімку» з назвою «В» утворили національні команди Франції, Італії, України, Шотландії, Литви, Грузії та Фарерських островів.

Кінець й справі вінець

Надзвичайно важливо починати і завершувати відбірковий турнір матчами вдома. Ця істина не викликає жодних заперечень. Добрий початок, як вважають фахівці, – півсправи, а кінець, як відомо, й справі вінець. З огляду на це, затверджений календар є найзручнішим саме для нас. Україна стартує домашнім поєдинком з грузинами, до того ж не в першому, а в другому турі: кавказькі футболісти навідаються на береги Дніпра після виснажливої прем’єрної зустрічі з французами, що надасть Олегові Блохіну можливість вивчити сильні та слабкі сторони найпершого суперника. Натомість основні конкуренти – французи з італійцями – проведуть міжусобицю на тлі стартової втоми уже другого ігрового дня. Схожа ситуація і на фініші групових перегонів. Україна в останньому турі прийматиме французів, попередньо завітавши на гостини до Литви. Натомість італійцям, котрим під завісу турніру випало змагатися вдома з Фарерами, передостаннього ігрового дня доведеться зіграти в гостях з честолюбними та безкомпромісними шотландцями, котрі також марять виступами в європейських фіналах.

Подвійний удар з ускладненням

Але є й інша подробиця, конче важлива для розподілу сил і турнірної стратегії. Мова про так звані спарені тури, коли команди мусять зіграти по два матчі впродовж чотирьох днів, як правило, вдома та в гостях. Українцям цього разу поталанило з жеребом менше, ніж основним опонентам. Зверніть увагу на груповий календар. Жовтень 2006 року: підопічні Блохіна прийматимуть шотландців одразу після гостин у команди Марчелло Ліппі. Такого складного поєднання доленосних зустрічей французи не мають. Хоча й це ще не кінець випробувань. Надзвичайно важливий домашній матч з італійцями восени наступного року нам доведеться зіграти після тяжкої зустрічі в Грузії. Правда, здвоєний вересневий вихід Італії буде подвійно складним і для неї: приїзд до Києва одразу після прийому французів апріорі змушує команду з Апеннін розраховувати хіба що на «синицю в жмені», відкинувши геть думки про турнірний максимум. У французів особливі побоювання викликає все той же вересневий, 2007 року, спарений тур: зустріч в Італії зміниться домашнім поєдинком з непоступливою Шотландією. Зате підхід до завершального туру, либонь, найсприятливіший саме в них: ігри з Шотландією та Литвою в рідних стінах доповнюються далеко не найскладнішим виїздом на Фарери.

Не одним лише календарем

І все-таки календар, яким би він не був, основним фактором успіху чи провалу в єврокваліфікації стати не може за будь-яких обставин. Україна в останньому світовому відборі винятковою прихильністю розпорядників календаря не користувалася, проте виграла груповий турнір безапеляційно. І навпаки, Росія, яка потрапила до відносно простої групи і не мала вагомих підстав нарікати на упорядників ігрового графіка, до світового фіналу так і не потрапила. Вирішальними факторами, як і завжди, будуть спортивний потенціал і вміння реалізувати його на дистанції турнірного марафону. Проте власне календар, як і талан, матимуть виняткову вагу за інших рівних умов. А зважаючи на це, результати жеребкування в євровідбірковій групі «В» можна сприймати як позитивні для нас. І це – головний передстартовий висновок.