Передвиборні змагання нудні й нецікаві
Влада не раз декларувала, що наразі одне із найголовніших випробовувань для неї – чесні й прозорі парламентські вибори. Про хід реалізації цього завдання відзвітували на найвищому рівні: цій темі Президент Віктор Ющенко присвятив більшу частку своєї вчорашньої розмови із журналістами. Бо для нього голосування 26 березня – «вибір між добром та злом».
За словами Віктора Андрійовича, наша держава вперше за останні п’ятнадцять років справді зайнялася організацією демократичних виборів. Адже лише таким чином можна забезпечити прозору публічну політику, свободу слова, демократію, верховенство права та подальший прогрес України. Стара влада ставилася до виборів як до можливості маніпулювати волевиявленням народу. Чого тільки варті 840 тисяч «мертвих душ», знайдених Центрвиборчкомом у списках по виборах президента. За результатами кампанії 2004 року СБУ та МВС передали до суду понад чотири тисячі справ. По тисячі з них вже винесено вироки й 886 осіб покарано.
Кардинально інша ситуація нині. Президент тішиться, що не отримав зауважень від моніторингових організацій щодо серйозних порушень законодавства. Уряд стовідсотково профінансував виборчу кампанію. Та це не означає, що напередодні 26 березня можна сидіти, склавши руки. Негараздів чимало. По-перше, не всі бюджетні кошти надійшли до адресатів, подекуди місцева влада перерахувала виборчим комісіям лише 50-60 відсотків від потрібної суми.
Спостерігається дефіцит виборчих кабін, не вистачає й аж 20 тисяч скриньок для голосування. Та й із списками мороки чимало. Хоча Віктор Андрійович не підтримує опозицію, яка вимагає права вносити імена виборців у списки навіть у день голосування. У жодній демократичній країні законодавство не дозволяє робити цього. Опозиціонери ж, скорше за все, прагнуть спекулювати на цій темі. Але навіщо? Помилок у списках можна уникнути, якщо кожен свідомий громадянин завчасно прийде на виборчу дільницю й перевірить, чи є він у списках.
Зате у передвиборній агітації незаконних обмежень чи цензури фактично немає. Усім партіям та блокам гарантовано рівний доступ до засобів масової інформації, спостерігається вільна конкуренція ідей, програм.
– Раніше, їдучи вулицями будь-якого міста, ми бачили лише провладну агітацію, – зауважив президент. – Нині вийдіть на Хрещатик і побачите всіх, хто є на політичній карті України. В цілому опозицію тепер навіть краще представлено у ЗМІ, аніж владу.
Одначе політичні сили не завжди раціонально використовують надані їм можливості дійти до виборів. Загалом Віктор Ющенко вважає нинішню виборчу кампанію нудною й нецікавою. Поки що опозиціонери не запропонували нічого нового, вагомішого за те, над чим трудиться влада. Чимало партій та блоків діють примітивно: покладаються в основному на «чорний» піар та авантюри. Крім того їхня політична реклама видалася Віктору Андрійовичу надто вже сумною й песимістичною, з таким настроєм важко здобути популярність у народі.
Укотре перед виборами політики піднімають ті самі суперечливі питання. Статус російської мови маємо захищати не за дванадцять днів до голосування. Чомусь опозиція навіть не намагалася вирішити це питання у Веховній Раді. У цій ситуації глава держави пропонує брати приклад із прибалтійських країн. Тамтешні політики заздалегідь домовилися не згадувати про найдискусійніші проблеми напередодні виборів. Адже таким чином консолідувати націю не вдасться.
Життя не закінчується 26 березня. Потім почнуться нові випробування – доведеться формувати коаліцію. Про неї президент говорить не дуже охоче. Глава держави навіть не зміг дати точної відповіді на запитаня, чи вестиме «Наша Україна» переговори із Партією регіонів. Одне тільки зрозуміло: провладна більшість формуватиметься демократичними силами й винятково на принципах Майдану, які відстоювали мільйони українців. Інша справа, що деякі політики вже дискредитували ці ідеали.
Поки що Віктор Ющенко не може остаточно назвати формат парламентської більшості, але готовий зробити це рівно за місяць, на наступній зустрічі із представниками мас-медіа. Тоді ж повідомить, чи згоден він із кандидатурою Юлії Тимошенко на посаду прем’єра.