Не стало вчителя з великої літери

Людство, далебі, ніколи не змириться із смертю. Нам завжди здаватиметься, що вона забирає рідних і друзів зарано, що вони ще чимало доброго могли б зробити, багатьом допомогти.

Саме так зараз думають  усі  про передчасну, на 54-му році життя, смерть директорки ліцею № 100 «Поділ» Наталії Шевчук. Людяна, невтомна, невгамовна, вона прийшла до 100-ї столичної школи 1991 року й перетворила її на престижний загальноосвітній заклад, яких у Києві небагато. Приходила на роботу першою і йшла останньою. Наталія Генріхівна знала кожного учня, проблеми родини – і допомагала. Щойно дізналася про бідування учнів у одній зі шкіл-інтернатів іншої області – одразу ж з’явилося рішення про співпрацю й допомогу.

Педагог із понад 30-річним стажем, вона створювала для колег-однодумців і дітей умови, за яких хотілося навчати й навчатися.

Невиліковна хвороба мучила цю дивовижну жінку недовго – у грудні 2005-го вона ще працювала. Колеги й численні друзі висловлюють щирі співчуття мамі,
84-річній лікарці ліцею Тамарі Яківні, чоловіку і доньці та двом онукам. Поховають Наталію Шевчук на Байковому цвинтарі о І4 годині 25 лютого.

Попрощатися з нею можна з 10.30 до 12.00 цього ж дня у приміщенні ліцею на вулиці Покровській, 4-8.