На євровідбір–без тренера

Український баскетбол потерпає від браку висококласних фахівців

Баскетбольний світ коментує результати жеребкування чергового континентального чемпіонату, відбірковий цикл якого стартує наприкінці цьогорічного серпня, а нові переможці – в жіночому та чоловічому турнірах – визначаться наступного року. Втім, українських фахівців турбують не лише майбутні баталії, а й значно прозаїчніше питання: хто стане на чолі чоловічої національної дружини?

Шкода, проте вітчизняний баскетбол, обмежений в кадрових пошуках як гравців, так і тренерів, буквально потерпає від нестачі висококласних фахівців. Геннадій Защук, який вивів «жовто-блакитних» до континентального фіналу торік, безславно склав свої повноваження, опинившись під шквалом критики за «нульовий» результат у вирішальному турнірному циклі. Після провалу в Сербії минуло вже майже півроку. Стільки ж часу залишилося й до старту чергової відбіркової кампанії. Проте «головного» в українській команді гуліверів і досі немає! Більше того, відсутні навіть натяки на можливі персоналії… «Відповіді на запитання, кому тренувати головну баскетбольну дружину країни, я поки що не маю. Не сумніваюся лише в тому, що людині, яка обійме цю посаду, важко буде позаздрити. Бо в українських баскетболістів досі немає потрібної підтримки держави, у тому числі й матеріальної», – заявив олімпійський чемпіон Олександр Волков, віце-президент Національної федерації баскетболу. Це таки правда. Як і те, що позитивних змін у ставленні до одного з особливо популярних ігрових видів спорту в Україні не простежується. А отже, під єврокампанію 2006-2007 років закладено міну сповільненої дії, яка може обернутися цілковитим крахом наших турнірних надій… Цікавими є й оцінки Волкова перспектив українців у відбіркових перегонах. «Можливо, лише шведська команда дещо «випадає» з нашого квартету, – вважає він. – Адже вона жодного разу самостійно не пробивалася до фінальних турнірів офіційного рангу, а виступала на вирішальному етапі Євро виключно в ролі господаря. Зате можливості решти конкурентів насправді високі. Болгари, приміром, на рівних змагалися ледь не з усіма суперниками на Євро-2005 і, крім достатньої командної зіграності, мають ще й яскравих індивідуалів. А поляки, хоча й більш відомі досягненнями на клубному рівні, будуть неабияк мотивовані, бо вже наступний чемпіонат Європи завершиться фіналами на їхніх ігрових майданчиках»… Але «батькам» вітчизняного баскетболу, судячи з усього, поки що не до чужих клопотів, оскільки немає цілковитого ладу в своєму господарстві.